Польща подарувала світові чимало талановитих винахідників, чиї витвори стали відомими і мали великий попит протягом десятиліть. Вітаміни від вченого Казимира Функа, мова есперанто від медика Людвіка Заменгофа, всюдихід для Місяця від інженера Мечислава Беккера… Але найбільшої слави зазнав Ян Щепаник, якого називали польським Едісоном, Леонардо да Вінчі з Галичини, Галіційським генієм. Дослідники припускають, що він набагато випередив свій час, бо винайшов та спроєктував дуже багато пристроїв у різних галузях науки. Найвідомішим винаходом Щепаника став бронежилет, за який він отримав нагороди аж від двох імператорів різних країн, пише сайт krakow-future.eu.
Перша професія
Ян Щепаник народився у червні 1872 році у містечку Мостиська, яке входило тоді до складу Австро-Угорщини (у XXI столітті це Львівська область України). У дитинстві виділявся гострим розумом та цікавістю до навколишнього світу, легко засвоював природничі науки. Часто навідувався до майстерні хіміка Ігнація Лукасевича, який пізніше прославився тим, що винайшов гасову лампу. Після завершення навчання у школі вступив до Учительської семінарії у Кракові. Диплом здобув у 1892 році, працював учителем фізики у різних містах Польщі. Сучасники Щепаника згадували, що у нього був оригінальний метод уроків, бо більше давав практики, ніж теорії. І постійно носив у кишені записник, щоб фіксувати ідеї під час шкільних занять.
Винаходи у ткацтві
Вперше Щепаник побачив ткацькі верстати вдома в учнів і одразу замислився, чи не можна автоматизувати процес. У 1896 році він перебрався до Кракова, орендував житло і зосередився на технічних експериментах. Паралельно працював у фотокрамниці, куди влаштувався за допомогою місцевого Товариства ткачів. Там познайомився з дослідником Людвіком Клейнбергом, який помітив здібності молодого вченого і почав йому допомагати. У 1898 році Щепаник разом із Клейнбергом і Францом Хабріхом вирушив до Відня, де вони заснували компанію “Société des Inventions Jan Szczepanik & Cie”. Доходи дали можливість Яну повністю віддатися винахідництву.
Щепанику таки вдалося вдосконалити ткацький верстат, його винахід виготовляв гобелен з кольоровим малюнком лише за кілька годин, тоді як на звичайному пристрої знадобилося б кілька днів або навіть тижнів. Унікальну технологію й чіткі зображення виробів одразу ж оцінили підприємці. Щепаник отримав і славу, і чималі гроші, бо такі агрегати планували випускати масово. Вироби, які виходили з автоматичного ткацького верстата, вподобав сам імператор Австро-Угорщини, він подарував Щепанику за винахід звільнення від військової служби.
Майже кольорове телебачення
Яну Щепанику виповнилося лише 25 років, коли він заявив про новий винахід – телектроскоп. Запатентував його спочатку у Великобританії, потім у США. Сконструйований пристрій передавав на відстані кольорове зображення і звук, що винахідник продемонстрував у Відні. У 1897 році телектроскоп став сенсацією, його вивчали та аналізували вчені різних країн. Познайомитися з винахідником та його творінням спеціально приїхав до Відня відомий письменник Марк Твен. Цей автор завжди був небайдужим до цікавих новинок та винаходів. Пізніше Твен згадав Щепаника в одному зі своїх оповідань, називаючи його польським Едісоном.
Як створювався бронежилет?
Вивчення особливостей ткацтва наштовхнуло Яна на думку про те, як створити матеріал, який не зможе пробити куля. На своєму підприємстві він спробував такий сформувати, комбінуючи міцну шовкову тканину особливого плетіння з тонкими металевими пластинами. Таку технологію йому підказав поляк Казімєж Жеглень, який вже отримав на неї патент у 1896 році. Але винаходом не зацікавилися підприємці, бо робити таку тканину треба було вручну.
Щепаник значно вдосконалив і автоматизував цей винахід, але презентував його у Європі сам. Бо до того часу встиг посваритися з Жегленем, і той поїхав до Америки. Основна ідея створеного Яном бронежилета полягала у тому, що енергію кулі поглинали кілька шарів одягу. У 1901 році Щепаник вперше продемонстрував винахід у Кракові. Ще й на особистому прикладі – ризикнув стати у бронежилеті під постріл. Тодішні учасники експерименту переконалися, що новинка зупиняє кулю не лише калібру 8 міліметрів, а й створену для гвинтівки Манліхера.
Заслужені нагороди
Бронежилетом зацікавилися в інших країнах Європи, король Іспанії наказав обшити цим матеріалом стінки карети. Після того, як монарх врятувався, коли під карету кинули бомбу, він нагородив винахідника орденом Іспанії. Таку ж відзнаку за геніальний винахід збирався дарувати Яну російський монарх Микола II. Але Щепаник відмовився від нагороди з політичних міркувань. Тоді цар обмежився цінним подарунком, інженер отримав золотий годинник, інкрустований діамантами. Але минув час, і про винахід польського генія забули, бо від більш сучасних куль його бронежилет захистити не міг. І тоді у лідери вийшли зовсім інші моделі.
Кіно, телеграф і фотосправа
Щепаник вмів і любив шокувати публіку своїми винаходами. Світ онімів у захваті, коли побачив кольорові світлини. Їх інженер робив на власному пристрої, який сконструював із 3 моделей кінокамер і проєкторів. Потім дійшла черга звукового кіно. У 1925 році Щепаник продемонстрував кольоровий фільм про хірургічну операцію. Зображення було настільки реалістичним, що деякі глядачі у залі непритомніли. А після показу знятого Яном фільму про Альпійські перевали журналісти писали, ніби під час перегляду “виникає майже містичне відчуття”. Скоріш за все, таку реакцію спровокували дуже реалістичні зображення.
Ще одним винаходом Щепаника став фотоскульптор – пристрій для копіювання тривимірного зображення моделі будь-якого об’єкта. За допомогою комбінації дзеркал пристрій переносив контури предметів на матеріал, з яким працював митець. Залишалося тільки створити зразок, щоб з нього робити тривимірні копії. Сучасні дослідники називають цей винахід 3-D принтером минулого століття.
А ще Щепаник сконструював пристрій, який використовував для зв’язку електромагнітні хвилі. Міг би стати винахідником телеграфу, але заповзятішим виявився італієць Марконі. Дослідники життя Щепаника припускають, що йому заважало прагнення до досконалості. Кольорові плівки та спеціальні кінокамери були занадто дорогими, щоб конкурувати з європейською технікою. Тому випускати їх було невигідно. Те ж саме можна сказати про винайдений інженером метод малоформатної кольорової фотоплівки. Лише через десятки років ним змогли скористатися відомі компанії “Kodak” та “Aqua”.
Байдужість до слави
Сучасники винахідника згадували, що для Щепаника головним був результат, а не гроші й слава. Він настільки захоплювався власними ідеями, що не звертав уваги на інші аспекти. Геніальний інженер зареєстрував 92 патенти у 5 країнах світу, але йому не вистачило коштів закріпити за собою патентні права в інших державах. Тому так склалося, що винаходи Щепаника безоплатно стали використовувати у Великобританії, Франції, США. Ян облаштував майстерні та лабораторії у Відні, Берліні, Дрездені, сам жив у місті Тарнові. Там і пішов з життя у 1926 році. Генія знищив рак печінки, коли йому виповнилося 53 роки.
Дослідники припускають, що геніальний поляк подарував би світові ще чимало відкриттів. Залишилися нотатки, де він цікавився підводними човнами, дирижаблями й літаками з рухомими крилами. Можливо, ці винаходи могли б довести до кінця інші талановиті інженери, та, на жаль, чимало пристроїв і технічних записів знищили нацисти у роки окупації. А те, що пощастило врятувати, згоріло під час Варшавського повстання. Хоча деякі дослідники припускають, що частину робіт Щепаника таки скопіювали й представили під іншими назвами. Але довести це практично неможливо.