Серед численних давніх ремесел особливе місце посідає у Польщі виготовлення шопок. Шопки – це яскраво прикрашені конструкції, які можуть зображувати різні сцени: від різдвяного вертепу до старовинних будівель на вулицях. У кожному місті існують свої давні принципи й традиції виготовлення шопок, у Кракові вони теж збереглися. Як і майстри, де у родинах таємниці ремесел передаються від батьків до дітей. До таких належить краківська сім’я Малік. Вони є постійними учасниками щорічного міського конкурсу шопок на найкращий вертеп і часто отримують нагороди, пише сайт krakow-future.eu.
З чого все починалося?
Пані Анна розповіла журналістам інтернет-видання “Novayapolsha.pl”, що належить до однієї з найстаріших родин шопкарів Кракова. Першим майстром був дідусь чоловіка – Валентин Малік, який займався цим у вільний від роботи час. А працював муляром, потім – вожатим трамвая. Вперше змайстрував шопку на Різдво 1909 року, почав влаштовувати невеличкі вистави. До роботи почали долучатися інші члени родини, передавали таємниці майстерності від дітей до онуків. З того часу вже 4 покоління Маліків виготовляють на свята шопки.
Сама Анна ще дівчинкою ходила на вистави краківських шопкарів, де й познайомилася з майбутнім чоловіком. Коли почала вчитися робити шопки, зрозуміла, що це досить складна робота. Треба чимало терпіння, адже на виготовлення одного виробу може знадобитися близько року. Але певна, що отримане задоволення ні з чим не порівняти. У родині зберігається найстаріша шопка, яку всі називають шопкою-матір’ю. Її придбали ще у 1898 році, вона заввишки понад 2 метри. Раніше такі витвори робили дуже великими, щоб людям здалеку було добре видно, що відбувається на сцені.
Трохи з історії шопок
Виготовляти шопки першими почали саме муляри у XIX столітті. Бо тоді взимку роботи для них не було, от люди й почали заробляти, показуючи вистави із власноруч зроблених витворів. Розваг залишалося мало, тому до перегляду й створення святкових сценок поступово почали долучатися інші мешканці Кракова. Вистави з ляльками зазвичай проводилися біля Маріацького костелу, ляльки гарно співали колядки, кожна виконувала свою пісню.
Перший конкурс шопок відбувся 21 грудня 1938 року біля пам’ятника Адаму Міцкевичу на краківській Ринковій площі. Перше місце тоді віддали муляру Станіславу Поляку разом із нагородою – грошима та штруделями й тортами з місцевої кондитерської. У роки нацистської окупації конкурси не проводили, поновили традицію аж у грудні 1945 року. Ще лежав у руїнах пам’ятник Міцкевичу, але люди вже приходили зі своїми шопками, щоб відчути самим і подарувати іншим відчуття свята.
Як проводиться конкурс шопок?
З 1946 року організацію заходу взяв на себе Історичний музей Кракова. З того часу мешканці щороку збиралися біля пам’ятника Адаму Міцкевичу, щоб підтримати давню традицію. Дозволялося використовувати при виготовленні шопок будь-які матеріали: дерево, сталь, пластик, скло. Схвалювали застосування лампочок, які додатково підсвітлювали шопки й надавали їм святкового вигляду.
Традицій дотримуються і у XXI столітті. У перший четвер грудня сотні мешканців і гостей Кракова збираються у Старому місті. Потім під хейнал (мелодія, яку щогодини грає трубач Маріацького костелу) всі прямують зі своїми виробами до Історичного музею. Майстри залишають там свої шопки, щоб оцінили члени журі та побачили люди. Результати оголошують через 3 дні, а шопки залишаються у музеї до кінця лютого наступного року.
Колекція родини Малік
Всі ляльки Маліків мають свої позначки. Дідусь робив фігурку вожатого трамвая, а діти та онуки – вифлеємську зірку. Вже є велика родинна колекція, де багато оригінальних ляльок. Як і в багатьох шопкарів, обов’язково зберігається фігурка краківського чаклуна Твардовського, який нібито вмів виготовляти золото й уклав договір із дияволом. А ще є лялька діда, який збирає гроші у мішок, її треба зробити обов’язково. Такий дід у Маліків нагадує художника ХІХ століття Адама Хмельовського, який створив перше у Кракові приміщення, де могли погрітися безпритульні, і сам жив разом із ними. Зберігається й фігурка Папи Римського Франциска, її зробила дочка Розалія для вистави до Всесвітнього дня молоді, який відбувся у Кракові.
Пані Анна показала журналістам оригінальних політичних ляльок, яких зробила у 2010 році. Вирішила відтворити малюнок за мотивами картини Яна Матейка до річниці битви під Грюнвальдом. Внизу розмістила мера Кракова Яцека Майхровського та його конкурента на виборах. А у ролі волхвів виступили Єжи Бузек, Барак Обама та Володимир Путін. Знайшла місце для Ярослава Качинського, Збігнєва Зьобро у вигляді пастухів. Розіграні сценки та виготовлені ляльки тоді глядачам дуже сподобалися.
Пані Анна Малік розповіла, що у родині більшість ляльок робить власноруч. Багато часу витрачає й на ремонт старих фігурок, які робили ще дідусь Валентин Малік та його син. А таких збереглося понад 40. Особливо подобається їй подружжя гуралів: козак у червоних шароварах та козачка, які виконують свої святкові пісні. Раніше для шопок робили багато героїв, адже вистави були довгими, з великою кількістю персонажів. Сучасні шопки скромніші. У пані Анни власних ляльок лише 18, але це теж чимало, бо на виготовлення кожної витрачає не один місяць.
Найпам’ятніша вистава
Пані Анна розповідала, що кожна вистава з шопками особлива, але одна запам’яталася найбільше. Тоді її та доньку Розалію попросили зробити шопки для Музею Шиндлера, який є одним із відділів Історичного музею Кракова. Майстрині обрали повість про Голокост – розстріл єврейської родини на Новій площі. Іродом став Гітлер, Дияволом – есесівець, роль Смерті залишила традиційною. У другій шопці вони з донькою зобразили у ролі трьох королів видатних діячів у Ялті – Рузвельта, Черчилля і Сталіна, коли вони ділили Європу після Другої світової війни. Для третьої шопки обрали сцену з Ісусом, Богоматір’ю та Святим Йосипом, коли вони тікали з Єгипту. У фігурках головних героїв зобразили знайому єврейську родину, яка змушена була ховатися від нацистів.
У 2022 році, коли почалася війна України з Росією, пані Анна зобразила у шопці архангела Михаїла, який вбиває дракона. І хоча це, на її думку, не краківська тема, але стосується всіх. Пані Малік розповіла, що під час Другої світової війни батько партизанив, часто згадував ті страшні події. І в XXI столітті багатьом полякам болить біда українців, вони намагаються їм допомагати, бо пам’ятають за фільмами та світлинами знищену Варшаву і не можуть змиритися, що так само знищили Маріуполь. Пані Анна сказала, що вся їхня родина живе Україною та цією страшною війною.
Як проходять вистави Маліків?
Пані Анна пишається, що родина підтримує захоплення шопками. У неї 6 дочок, і коли ті були малими, то робили шопки всі разом. Як виросли, то лише долучаються, як є вільний час. Тільки дочка Розалія допомагає постійно. Щороку обов’язково влаштовують вистави для рідних, знайомих та сусідів. Обирають короткі сценки, бо тривалі потребують ретельнішої підготовки, та й малечі буде нудно їх дивитися. Племінник Анджей співає, дочка Розалія співає та грає ролі за ляльок, друга донька Цецилія втинає на скрипці, а пані Анна теж виконує різні ролі.
Свої шопки родина Маліків не тільки залишає на згадку, а й продає. Часто роблять замовлення Історичний музей, місцеві костели, звертаються й пересічні мешканці Кракова. Нерідко витвори купують на виставках, які відбуваються після щорічного міського конкурсу шопок. Майстри нікому не відмовляють. Пані Анна певна, що давня традиція ще довго зберігатиметься, адже ці шопки та ляльки вже стали частиною їхньої родини. Ну, а подивитися на вироби Маліків та інших майстрів міста можна у Палаці Кшиштофори – відділенні Історичного музею Кракова.