Багато талановитих краків’ян зробили значний внесок в польську та світову науку. Одним з таких дослідників є Зиґмунт Клеменсевич.
Мало хто знає, що цей польський винахідник має тісні відносини з Україною та деякий час працював з відомою на весь світ дослідницею Марією Склодовською-Кюрі. На цьому цікаві факти не закінчуються. Відтак, дізнаємося більше про талановитого науковця з Кракова далі на krakow-future.eu.
Зі сторінок біографії Зиґмунта Клеменсевича
Зиґмунт Клменсевич народився у Кракові двадцять четвертого квітня 1886 року. Сім’я майбутнього винахідника була середнього класу. Батько викладав історію та географію в місцевій гімназії, де також був тривалий час директором.
Вже в шестирічному віці Зиґмунт разом з батькам переїжджає до українського міста – Львова, де мешкав довгий час. У місті Лева він навчався в гімназії імені гетьмана Станіслава Жолкевського. Ще в шкільних роках Клеменсевич вирізнявся великим обдаруванням до науки, та відмінно склав усі екзамени в навчальному закладі.
Цікаво, що в тій же гімназії разом з Зиґмунтом Клеменсевичем навчався інший відомий професор та представник львівсько-варшавської філософської наукової школи – Станіслав Лемпицький.
Після навчання в гімназії Зиґмунт Клеменсевич вступив до Львівського університету (пізніше ЛНУ імені Івана Франка). Тут він вирішив продовжити свою наукову діяльність у сфері фізики та хімії та пише дисертаційну роботу.
Деякий час Клеменсевич стажується в різних університетах Франції та Німеччині. Під час Першої світової війни дослідник також працював на фабриці, де виробляли ліки від сифілісу.
Цікаво, що Клеменсевич, окрім наукової діяльності любив ходити в гори та займався альпінізмом. Під час власних гірських походів робив багато світлин та займався професійною фотографією.
Після закінчення війни науковець повертається до Львова. В місті Лева він займається викладацькою діяльністю в гімназії імені Стефана Баторія (пізніше інститут НУ «Львівська Політехніка») та працює професором на кафедрі хімії та фізики Львівського університету.
Під час Другої світової війни, коли Польщу окупувала радянська армія вченого затримало НКВД. Після цього Клеменсевича засудили на п’ять років ув’язнення до перебування в таборах на засланні.
Після реабілітації деяких польських діячів науки та культури Клеменсевич перебуває в еміграції. Він працює в університеті Великобританії. До Польщі науковець повертається лише в 1956 році.
Вченого не стало у 1963 році. Похований на кладовищі в рідному Кракові.
Наукова діяльність Зиґмунта Клеменсевича
У 1908 році науковцю вдається захистити свою дисертацію, яку він писав під керівництвом львівського професора Станіслава Толочка. Дисертаційна робота Клеменсевича стосувалася галузі хімії, де він дослідив іонізуючий розчинник хлорид. Після цього він стає доктором філософії та отримує можливість стажуватися в Німеччині.
Цього ж року Зиґмунт Клеменсевич виграє стипендію на поїздку та виїжджає на стажування до Політехнічного університеті в Німеччині. Тут він знайомиться з німецьким професором, котрий пізніше у 1918 році стане лауреатом Нобелівської премії з хімії – Фріцом Габером. Клеменсевич працює в лабораторії Фріца протягом трьох років до 1911 року.
Цікаво, що саме в цьому місці Зиґмунт Клеменсевич спільно з Фріцом Габером розроблять нове відкриття в науці. А саме – спільні дослідження науковців дають змогу створити скляний електрод. Варто зазначити, що в такому вигляді електрод використовуватимуть протягом багатьох років, що стало важливим винаходом у науці.
Після повернення до Львівського університету за деякий час він отримав звання доктора наук та продовжує свою діяльність в дослідженні електропровідності у газах.
У 1913 році Клеменсевич отримує ще одну велику можливість у розвитку своєї наукової діяльності. Дослідник виграв грант на поїздку до Парижа. Саме тут в Радієвому інституті Зиґмунт Клеменсевич працював разом з видатною дослідницею, котра також була родом з Польщі – Марією Склодовською-Кюрі.
У Паризькому університеті Клеменсевич отримує цінні знання з фізики та опановує роботу з вимірюванням радіоактивності під керівництвом Склодовської-Кюрі. Тут він працював до Першої світової війни. Після цього, дослідник працював в іншому паризькому навчальному закладі – інституті Пастиря.
Основними напрямками зацікавлень вченого була фізична хімія, особливі властивості хімічних елементів та їх реакція. Клеменсевич також написав наукові праці на основі власних досліджень. Зокрема, у 1909 році була видана спільна стаття з Габером про результати дослідження з електродом.
