Кінець XIX – початок XX століття ознаменувався появою великої кількості талановитих особистостей серед яких було чимало видатних музикантів, художників, винахідників тощо. Освітній рівень того часу забезпечував настільки ґрунтовні та прикладні знання, що вони дозволяли ефективно їх застосовувати на практиці, пише krakow-future.eu.
Краків, як один з головних культурних та наукових осередків Польщі, відігравав важливу роль у розвитку талантів того часу.
Багатогранна особистість
З Краковом тісно пов’язане ім’я Адама Осташевського – інтелектуала, доктора права та філософії, соціально-економічного діяча, письменника, поета, драматурга, перекладача, мандрівника, одного з перших авіаконструкторів та піонера польської авіації. Цей видатний діяч також цікавився фізикою, магнетизмом, оптикою, гідростатикою, акустикою, хімією, зоологією, ботанікою, геологією, географією, музикою, архітектурою, займався живописом і скульптурою. А ще Адам Осташевський знав понад двадцять іноземних мов, називав себе космополітом, а також був автором мови, схожої на есперанто. У Адама Осташевського було стільки інтересів та уподобань, що легше перелічити, що він не робив та не вмів.
Готувався стати дипломатом
Адам-Ян Канти Осташевський герба Остоя має шляхетське походження. Він народився 22 жовтня 1860 року у Вздові, де його родина мала маєток.
Батьками Адама були Теофіл-Войцех та Емма Осташевська. До речі, мама Адама була з роду графів Залуських.
Початкову освіту хлопець здобував вдома, де дітям викладали спеціально запрошені викладачі, деякі з них були іноземцями.
У 1878 році Адам закінчив Тернопільську єзуїтську гімназію, яка на той час була відома своїм високим рівнем знань та не поступалася львівським, варшавським, краківським закладам освіти.
Батьки хлопця хотіли, щоб він став дипломатом, тому у 1879 році Адам почав вивчати право на юридичному факультеті Віденського університету. Через два роки навчання він успішно склав іспит з римського права.
У 1881 році Адам Осташевський продовжив юридичну освіту вже у Ягеллонському університеті Кракова, де почав цікавитися ще філософією та діяльністю Літературно-мистецького гуртка, членом якого він був.
Після подорожі до Італії, яка повністю змінила бачення хлопця його майбутнього, він відмовляється від кар’єри дипломата і присвячує себе вивченню філософії та мовознавству.
В повсякденному житті Адам розмовляв переважно англійською, французькою та німецькою мовами. Добре знав арабську, японську, перську, китайську, грецьку, латинську мови, а також вивчав санскрит.
Вивчаючи різні мови Адам Осташевський сформулював власну концепцію міжнародної мови “Ост”. На основі його концепції було створено кілька сотень систем. Саме він створив ту міцну основу для штучної міжнародної мови – есперанто, яка була створена Людвіком-Лазарем Заменгофом.
Після захисту дисертації у Ягеллонському університеті Адам Осташевський отримав звання доктора філософії.
Авіаконструктор
Після смерті батька Адам Осташевський отримав у спадщину родовий маєток у Вздові, а також інше майно. Маєток Адам згодом перебудував, а в парку облаштував астрономічну обсерваторію. Це була дерев’яна споруда у формі циліндра з рухомим баневим дахом. Він був винахідником ще чималої кількості незвичних конструкцій.
Серед іншого цікавило Адама також і літакобудування.
Модель дирижабля Адам Осташевський збудував у 1876 році, а у 1881 році він сконструював модель автомобіля.
Впродовж 1888-1892 років Адам Осташевський працював над прототипом сьогоднішнього гелікоптера – моделлю літака з вертикальним підйомом “Stibor-1”, названого так на честь родоначальника роду Штібора Остоя. Двигун вертикального підйому, спроєктований Адамом Осташевським, був одним з перших такого типу двигуном в Європі.
У 1909 році винахідник створює чергову версію літального апарата під назвою “Stibor-2”. Згодом у своєму маєтку Адам Осташевський розпочав роботу над створенням “Stibor-3”, який передбачав концепцію вертикального зльоту з використанням пневматичного рушія. Хоча цей літальний апарат так і не зміг піднятися в повітря, однак креслення винахідника мали велику цінність для подальшого вивчення вертикального зльоту.
Протягом 1908-1909 років Адам Осташевський перебував у Франції, де розпочав роботу над проєктом літака “Оst-1”. Продовжувалась робота над літаком вже в маєтку у Вздові. Влітку 1907 року планер був зібраний та перевезений потягом до Парижа.
В основу літака “Оst-1” була взята конструкція братів Райтів, але літак Адама Осташевського мав потужніший двигун, колеса, авіаконструктор змінив площу крил та систему керування. На цьому літаку Осташевський здійснив успішний політ, що стало одним із перших випадків, коли конструктор піднявся в небо на власноруч збудованому апараті.
Через деякий час авіаконструктор замінив газовий двигун на двигун внутрішнього згорання та продав планер італійському льотчику Раймонду Марі.
Варто зазначити, що на свої винаходи Адам Осташевський отримував патенти.
Зокрема, у 1896 році в Росії ним була запатентована механічна модель сфер світу. У 1900 році винахідник у Франції запатентував гідравлічний двигун, а в 1908 році в Лондоні ним була запатентована літальна іграшка, яка є прототипом сучасних дронів. В 1909 році у Франції Адам Осташевський отримав патент на концепцію “Стібор-2” – літака з вертикальною підіймальною силою.
Адам Осташевський також запатентував багато наукових та дослідницьких приладів в галузі астрономії, фізики тощо.
Його діяльність є яскравим прикладом поєднання наукових досліджень та практичних інженерних рішень у галузі авіації початку XX століття.
Адам Осташевський мав свою власну концепцію будови світу. 18 травня 1896 року він навіть представив в Паризькій академії наук свою космологічну систему.
Дехто вважав його дивним, хтось романтиком, а хтось егоцентристом.
Сім’я
Адам Осташевський одружився у віці двадцяти восьми років з Марією Хлаповською, яка теж була шляхетного походження герба Дрия. Матір Марії була графського походження, її дідусь – великопольським громадянином, наполеонівським офіцером та генералом листопадового повстання в Литві.
У шлюбі в пари народилися донька та син. Донька Єлизавета померла у семирічному віці. Син Войцех-Теофіл Адам 1902 року народження був другою дитиною. Син Адама був юристом, а у вільний час цікавився музикою, навіть писав музичні твори.
Войцех Осташевський виявився останнім власником маєтку у Вздові. Під час німецької окупації Польщі палац був захоплений гітлерівцями та перетворений на казино для німецьких офіцерів. А з вересня 1944 року в колишньому маєтку Осташевських було розміщено військовий штаб радянських військ.
Наприкінці 1920 років Адам Осташевський припинив будь-яку публічну діяльність та займався науковою роботою у своєму родовому маєтку у Вздові, зрідка з’являючись у Кракові, де мав будинок по вулиці Вольська, 24.
Помер відомий діяч в Кракові у 1934 році. Адаму Осташевському було 73 роки.
У віці 73 років, теж в Кракові, помер і син Адама Осташевського Войцех.
Прямих нащадків-чоловіків по роду Осташевських не залишилося.
Син Войцеха Осташевського трагічно загинув у віці двадцяти чотирьох років.
Онука Адама Осташевського Марія-Габріела проживає в Кракові.
