Історія появи залізничного транспорту у Польщі відносить нас у XIX століття. Одинадцятого листопада 1918 року Польська держава проголосила незалежність і отримала право керувати власною залізницею.
Проте в період Другої світової війни у 1945 році на заході польські кордони змістилися, оскільки Німеччина взяла під свій контроль частину польських залізниць. Далі на krakow-future.
Залізнична станція Краків-Головний
Головний вокзал Кракова — Kraków Główny — залізнична станція Кракова, одна з найголовніших у південній Польщі, що обслуговує місцеве та міжміське сполучення внутрішнього та міжнародного маршруту. Відповідно до класифікації у Польщі залізничних станцій Краків-Головний належить до вищої категорії — А.
Керуванням руху потягів на станції здійснюється постом електричної централізації, що забезпечує диспетчерська система “KG”. Цікаво, що до станції прибувають лише пасажирські потяги, а вантажні оминають центр міста по малій кільцевій дорозі через станцію Краків-Ольша.
З чотирнадцятого лютого 2014 року головний зал станції розташований прямо під залізничними платформами і виходить до краківського швидкісного трамвайного тунелю та належить до Краківського комунікативного центру.
Будівля старого вокзалу, розташована на південь від платформ, належить до відомого туристичного маршруту — Краківський шлях техніки. Головний вокзал Кракова є пам’яткою архітектури Малопольського воєводства та перебуває під охороною.
У 2018 році краківська станція обслуговувала понад сорок одну тисячу пасажирів щодня та посіла шосте місце у Польщі. Головний вокзал Кракова має пасажирське сполучення з усіма воєводствами Польщі, а також багато приміських маршрутів.
Історія створення та розвитку краківської залізниці
Ідея побудувати залізницю у Кракові виникла на початку XIX століття у результаті рішення ради Вільного міста Краків, у період, коли Краків був вільним містом-державою. На початку планували побудувати залізничний вокзал в одному з районів Кракова — біля села Лобзув або на околицях міста.
Усе ж таки місцева влада дійшла до спільного рішення — збудувати вокзал у краківському районі Весола. Для цього придбали земельну ділянку вартістю у двісті тисяч злотих і на тому ж місці у 1844 році було споруджено невеличкий вокзал.
Однак вже дванадцятого жовтня того ж року, розпочали реалізовувати ідею нового вокзалу для Краківсько-Верхньосилезької залізниці. Так, тринадцятого жовтня 1847 року офіційно відкрили вокзал і залізницю зі сполученням Краків — Мисловіце.
Будівля нового вокзалу була зведена у середині XIX століття у стилі неоренесансу, що характерно для прусської залізниці. Тогочасний краківський вокзал збудували за проєктом архітектора з Вроцлава — Петера Розенбаума.
Під кожною з трьох арок вокзалу проходили залізничні колії, які дозволяли поїздам заїжджати в критий зал з платформами. Зала з перонами була покрита скляним дахом, який підтримували залізничні стовпи.
У XIX столітті залізницю двічі реконструювали — у 1869-1871 та 1892-1894 роках. Останню реконструкцію вокзалу провели у 1920 році. Тоді головній залізничній станції Кракова остаточно надали еклектичного стилю, який зберігся дотепер.
Через продовження лінії залізничних колій на схід та розширення залізничного вузла у 1856 році, будівлю вокзалу збільшили майже вдвічі 1869 — 1871 роках. Згодом відбувалися модернізації залізничної інфраструктури. Зокрема, у 1930 році повністю перебудували систему залізничних колій та збільшили кількість залізничних перонів.
На початку XXI століття було проведено ще кілька реконструкцій та завершили будівництво підземного залу.
