Складно собі уявити, що декілька століть тому вулиці великих міст у нічний час повністю занурювалися у темряву. У Кракові постійне вуличне освітлення з’явилося тільки у 19 столітті, коли почали використовувати спершу гасові, а згодом – газові лампи, пише сайт krakow-future.eu.
Як відбувався процес налагодження освітлення Кракова та цікаві факти з історії міста – читайте у матеріалі нижче.
Перші ліхтарі на вулицях Кракова
Потреба в освітленні вулиць існувала завжди, однак технологічний поступ та можливості міста не дозволяли цього зробити. Звісно, подекуди можна було побачити смолоскипи, або ж так звані “ліхтарі мертвих” – вони з’являлися поблизу тих будинків, де помирала людина, та біля кладовищ. Вважалося, що їх потрібно запалювати, аби відвертати від живих сили темряви. Свого часу такі ліхтарі були доволі розповсюдженими у Франції. У сучасному Кракові і досі можна побачити їх, наприклад, завітавши у костел святого Миколая.
Та ліхтарі мертвих не входили до системи освітлення – таке явище було рідкісним і не забезпечувало доступність міст у темну пору доби. Сяким-таким рішенням проблеми стало запровадження масляних ламп, що вперше запрацювали у Кракові на початку 19 століття. Однак ці лампи володіли низкою недоліків – вони давали дуже тьмяне світло, потребували постійної уваги та працювали зовсім недовго.
Масляні ліхтарі виглядали як триметрові дерев’яні стовпи зі скляними ковпаками угорі. Всередину поміщали ємність з маслом, з якої стирчав гніт, і так запалювали. За тим, щоб ліхтарі перебували в нормальному стані (масляний гніт задимлював скло, через що воно швидко темніло та перешкоджало поширенню світла) та постійно світили, стежили спеціальні люди – ліхтарники.
Газове освітлення у Кракові
Масляні ліхтарі пропрацювали кілька десятиліть і відійшли у забуття. Справа в тому, що на зміну їм з’явилося газове освітлення. Це трапилося у 1830-х роках, коли професор Кароль Мор з Цісарсько-Королівського технологічного інституту в Кракові представив міській раді можливості використання коксового газу для освітлення вулиць. Вважається, що саме Краків став першим польським містом, де продемонстрували газове освітлення.
Однак на цьому справа зупинилася майже на чверть століття. Краків потребував власного муніципального газового заводу, і влада через кілька десятиліть заклала наріжний камінь на місці його будівництва. До кінця 1857 роботи з облаштування заводу завершилися і вулиці міста засяяли за допомогою газових ліхтарів.
Попри те, що газ став інноваційним способом для освітлень краківських вулиць, він не був чудовим рішенням проблеми з темрявою. Газовий завод перебував під опікою німецької компанії, яка й будувала його, однак яка не була зацікавлена у розвитку, а лише в отриманні прибутку. Не маючи конкурентів у Кракові, німецьке керівництво не вкладало кошти в реконструкцію та технологічне оновлення, бо розуміло – газ купуватимуть і без цього.
Ціни на газ були високими, а сам газ був дуже поганої якості. Через це він створював тьмяне та мерехтливе світло. Крім того, часто виникали перебої з газопостачанням, тому дуже часто, попри існування системи освітлення, на вулицях була непроглядна темрява.
Всі ці чинники вплинули на те, що міська рада, зрештою, вирішила викупити завод у німців. Однак компанія запропонувала надто високу ціну, через що довелося піти іншим шляхом – розірвати договір на постачання газу для вуличних ліхтарів. З часом, фіксуючи отримані збитки, німецькі власники погодилися продати його за набагато дешевшою вартістю. Так, з 1886 року газовий завод перейшов у власність Краківської міської ради і перетворився у комунальний.
Електричне освітлення на вулицях Кракова
Вже наприкінці 19 століття газове освітлення стало застарілим, натомість з’явилося електричне. Спершу воно з’явилося не в самому Кракові, а неподалік, у селі Подгуже, тому що саме там побудувати першу електростанцію.
1912 року місто повністю відмовилося від газового освітлення. 1936 року у Кракові було освітлено найважливіші міські пам’ятки – Вавель, Флоріанські ворота, Ратушу та інші, що ознаменувало початок системи сучасної ілюмінації. Подальший розвиток ілюмінації перервала Друга світова війна, і відновити плани стосовно світлових інновацій в Кракові довелося тільки у 1970-х роках.
Нова концепція освітлення в Кракові була розроблена тільки після повалення комуністичного режиму. Радянська влада послуговувалася тим, що було, і не надто багато коштів вкладала у поліпшення якості освітлення в місті – більше грошей йшло на пропаганду “червоних” ідей. Окрім того, стара система електричного освітлення була доволі дієвою – цьому краків’яни завдячували професорові Віктору Зіну, що викладав у Краківському технологічному університеті. Науковець-інженер розробив настільки чудовий проєкт, що освітлення без змін пропрацювало впродовж кількох десятиліть, забезпечуючи містян комфортом та можливостями.
У наш час старі засоби освітлення можна побачити у деяких краківських музеях, а також у костелах.
