Краків, будучи стародавньою столицею Польщі, існує у свідомості поляків як предок королівської крові, місто-музей, символ і оплот старовинних традицій. Але головна незвичність міста полягає у його двозначності. З одного боку – це унікальні пам’ятки архітектури, старовинні храми та костели, замки та фортеці… Але з іншого – це джерело легенд та містичних оповідань, місце енергетичної сили та аномальних явищ. І не знайти в Польщі іншого міста, яке могло б похвалитися такою кількістю паранормальних розповідей. Пропонуємо ТОП-5 найпопулярніших історій на цю тему у матеріалі сайту krakow-future.
Легенда про білу даму
Досить дивна, оповита туманом історія трапилася в колишній будівлі Велепольських, де нині розташований магістрат Кракова. Декілька століть тому під покровом ночі до входу замку під’їхала карета з місцевим священиком. Служителю церкви було доручено провести обряд над дівчиною, яка готувалася покинути цей світ, перебуваючи на смертному одрі.
Убраний у мантію служитель замку за наказом свого господаря провів ксьондза в головну залу, де на нього чекали старий чоловік і дама в білому одязі. Після приготування священик провів необхідний церковний ритуал і вже готувався вирушати додому. Але тут на нього чекав шок: прислужник раптово вихопив з-під мантії сокиру і одним ударом відтяв дівчині голову.
Як з’ясувалося згодом, старим виявився господар замку, а дівчиною у білому – його рідна дочка. Причиною вбивства став непослух юної графині свого батька. Незважаючи на заборони та попередження, красуня закохалася у молодого та привабливого дворецького, від якого згодом завагітніла. Не бажаючи миритися з ганьбою, старий граф вирішив позбутися дочки, яка опоганила його династію.
Згідно з легендою, батько поховав доньку у підземеллі того ж замку. Але, як розповідають місцеві жителі, душа вбитої дівчини не знайшла спокою, після чого неодноразово під виглядом привида дами в білому була помічена в коридорах палацу. Правда це чи ні – достеменно невідомо. Але нинішньому магістрату у Кракові це працювати не заважає.
Вавельська чакра
Існує думка, що на планеті Земля є кілька центрів сили. Це свого роду тантричні джерела, яку маги та чарівники використовують як посудину для поповнення духовної енергії.
У Польщі одним із таких місць називають Вавельський пагорб, де нині розташований храм святого Гереона. Як трактує старовинна легенда, у XI столітті цими місцями подорожував відомий грецький філософ, учений та алхімік Аполлон Тіанський. Саме він виявив неймовірну силу, яку таїть у собі ця територія. Далі, за повір’ям, Тіанський закопав у цьому місці камінь, тим самим давши свободу енергії чакри. Хто знає, може люди з паранормальними явищами відвідують Вавельський пагорб як місце паломництва. Адже не дарма саме тут розташовувалася резиденція всіх польських царів.
Ніж у Суконних рядах
Прогулюючись історичним центром Кракова – Ринковою площею – найуважніші перехожі обов’язково звернуть увагу на вивішений на стіні Суконних рядів кухонний ніж. Про його появу тут є безліч трактувань. Серед найпопулярніших згадуються дві версії.
Перша пов’язана з Магдебурзьким законом, найкращою «соціальною рекламою» якого служив саме цей ніж, підвішений владою за ланцюг. Все тому, що в XIX столітті за крадіжку неможливо було обійтися в’язницею або штрафом. Тих, кого викрили за цим злочином, у кращому разі чекало відрізання вух, у гіршому – ампутація руки.
Друга версія появи ножа пов’язана з Маріацьким костелом, розташованим поруч із Суконними рядами. Згідно з легендою, його будівництвом займалися два брати, причому кожен займався зведенням своєї вежі. Коли ж старший брат побачив, що вежа молодшого перевершує по висоті його будову, то від заздрощів зарізав близьку людину, а потім сам викинувся з вікна збудованої каплиці. І ось вбивство, за легендою, сталося саме цим ножем, який незабаром прикрасив місце під стелею на Ринковій площі.
Краківські склепи
Однозначно містичним, хоч і таким масовим з туристичного погляду місцем Кракова є церква святого Казимежа Крулевича. Під цим храмом розташовані унікальні підземелля, де було поховано понад 1000 людей. При цьому особливість місця полягає у природному мікрокліматі, завдяки чому тіла покійних добре збереглися.
Згідно з записами в монастирських книгах, з 1672 року протягом двох сотень років підземні склепи стали останнім притулком для 730 мирян та 250 ченців. Тут розташовані як розкішні скляні труни, так і скромніші масові поховання. Серед них – сімейні склепи представників знатних польських родів: Велепольських, Шембеків, Морштинів.
Краківські катакомби не є місцем для регулярного туризму і відкриті для відвідувань лише раз на рік – у День поминання покійних. Але ті, хто там побував, відзначають особливу містичну атмосферу, якою просякнуте це підземелля.
Ліхтарі померлих
Характерні конструкції у вигляді каплиці зі світильником усередині з’явилися на вулицях Кракова в другій половині XVII століття. Охрестили їх ліхтарями померлих недарма. Місцем їхнього розташування служили місця, де була присутня смерть – кладовища чи лікарні. Для необізнаних городян або приїжджих туристів це був свого роду попереджувальний дорожній знак про те, що ця територія недружня до живих людей і її краще спішно покинути. Наприклад, причиною встановлення ліхтаря померлих біля госпіталю могла бути масова епідемія холери чи тифу; або місце масового поховання померлих це цієї заразної недуги.
Одна з таких каплиць збереглася та нині розташована на території цвинтаря Святого Миколая вулиці Коперника. Спочатку конструкція була встановлена на Слов’янській площі біля лікарні, що там функціонувала. Однак у XX столітті лікарня була зруйнована, а ось ліхтар померлих не постраждав, з моменту «переїзду» перетворившись на музейний експонат просто неба.
