Королівське місто Краків, розташоване на півдні Польщі, — дорогоцінна колиска Східної Європи. Мільйонам туристів, які одного разу побували тут, місто запам’яталося неповторними будівлями, атмосферними вуличками, миловидними парками, стародавніми храмами та королівськими замками. Як і в будь-якому населеному пункті, що має славну багатовікову історію, тут не забувають й про цікаві легенди, які є невід’ємною частиною місцевого фольклору. Про найпопулярніші читайте в ТОП-3 на сайті krakow-future.
Переможець зловісного дракона
Міфічний дракон є неформальним символом Кракова, з яким пов’язана одна чудова байка. За переказами, від моменту заснування Кракова поруч із містом, в якості недоброзичливого сусіда, оселився дракон. Злісна істота не давала спокою місцевим жителям, маючи слабкість до поїдання молодих та незаміжніх дівчат. І щоб монстр не руйнував домівки і не вбивав людей масово, ті повинні були щомісяця приводити до його лігва безневинну жертву.
Так тривало доти, доки в місті не залишилося більше молодих дівчат, окрім Ванди – коханої та єдиної доньки короля Крака. У розпачі, правитель почав шукати добровольців серед воїнів, хто наважиться вступити у бій із драконом і здолати його. На цей подвиг зголосилося чимало відчайдушних сміливців, але впоратися з монстром, що в рази перевершує воїнів по силі, не вдавалося нікому.
Проте знайшовся серед охочих простий бідний шевець на ім’я Скуба. Хлопець розумів, що взяти вгору над драконом можна виключно кмітливістю, тому придумав хитромудрий план. Суть його була проста: взяти молодого ягня, випатрати нутрощі, покласти в нього сірку, що легко спалахує, і принести до печери чудовиська. Так і вчинив.
Голодний дракон, не почувши каверзи, моментально проковтнув м’ясо і відразу відчув, як став палати зсередини. Рятуючи себе, він одразу кинувся до берега Вісли і почав пити воду – доки не лопнув.
Таким чином простий шевець став рятівником Кракова, а незабаром – і чоловіком прекрасної Ванди.
Бажаєте особисто побачити дракона – вирушайте на Червенський бульвар
Побачити вогнедишного дракона на власні очі може будь-хто, прогулюючись Краковом. Пам’ятка цій міфічній істоті з 1972 року красується на Червенському бульварі під Вавельським пагорбом біля берега Вісли. Його автор – відомий польський скульптор Броніслав Хромий (на фото).
Щоп’ять хвилин з пащі дракона викидається полум’я. Тому всім, хто хоче ефектну фотографію, потрібно запастись терпінням та зайняти гарну позу на тлі скульптури.
Трагічна історія вежі Маріацького костелу
На розі Ринкової площі – самого серця Кракова – розташована унікальна пам’ятка архітектури – Маріацький костел. Будова має дві високі вежі. Проте одразу впадає у вічі, що вони різні за висотою. Версію відповіді питання, чому так сталося, трактує місцева легенда.
Згідно з повір’ям, будівництво веж вели два рідні брати. Але для старшого процес представляв принципове суперництво: він хотів, щоб його будова була вищою. Але коли процес зведення добігав кінця, заздрісного брата чекало розчарування – вежа поступалася по висоті тій, яку зводив молодший брат. Жадібний родич не став миритися з такою образою, тому зарізав свою рідну людину. А коли будівництво було завершено, цим же ножем вирізав собі серце і скинувся з вежі, що була вищою.
Зрозуміло, ця сумна історія – лише гарна байка. Справжня причина різниці веж по висоті полягала в тому, що ліва виконувала функцію спостережної. Там свого часу сиділа чергова варта сторожових солдатів, яка з висоти пташиного польоту спостерігала за містом і у разі наближення ворожого війська або виникнення пожежі першим сповіщала короля про небезпеку. Робити дві дозорні вежі на одній споруді було недоцільно, тому друга частина будівлі такої висоти просто не потребувала.
Чому зберегли північну частину краківської стіни
Середньовічний Краків, як і більшість європейських міст того періоду, був оточений кам’яною оборонною стіною. Головне її призначення – стримувати наступальні дії ворога, який підходив з наміром завоювати столицю. Однак згодом утримання такого зміцнення стало недоцільним. По-перше, розвиток важкої артилерії дозволяв легко пробити навіть найміцніші мури. А по-друге, місто регулярно росло і розширювалося, тому будувати фортифікаційні споруди не стали – дорого і немає потреби.
Проте на сьогоднішній день лише одній ділянці середньовічної міської стіни дивним чином вдалося зберегтися. Йдеться про північний сектор Кракова. І ось якраз про причини збереження цієї стіни досі ходять легенди. Найцікавіші серед них дві.
Перша версія – у зв’язку із суворими зимами
Період холодів у Кракові супроводжувався сильними морозами та постійними вітрами. Особливо від цього страждала саме північна частина міста. У зв’язку з цим, австрійським керівництвом було прийнято рішення не чіпати цю ділянку стіни, щоб хоч трохи стримати постійні потоки холодних вітрів.
Друга версія – задля пристойності і боротьби проти спокус
Ще одна причина збереження колишнього зміцнення у східній частині Кракова хоч і більш делікатна, але теж пов’язана з вітрами. У ХІХ столітті дрес-код місцевих мешканок мав значно суворіші, порівняно з нинішнім часом, канони. Представниці прекрасної статі абсолютно не мали права оголювати власні ноги і руки. Тому жінки носили переважно довгі сукні закритого типу, щоб не бентежити чоловічу громадськість. Бо так не було прийнято. І ось існує легенда, що хтось із місцевих представників так званого товариства благородних манер умовив австрійську владу залишити неушкодженою північну стіну, щоб постійні вітри не задирали спідниці місцевим жінкам, тим самим не ставлячи їх в незручне положеня. А оскільки до початку моди, придуманої всесвітньо відомою американською актрисою Мерилін Монро у вигляді плаття, що розвівалося на вітрі, залишалося чекати ще більше ста років, австрійці вважали за необхідне зберегти цю ділянку стіни.
