Професія айтівця стає дедалі популярнішою, чимало українських спеціалістів працюють віддалено на європейські компанії за кордоном. Але є й такі, що змінили країну і мешкають у Європі. Понад чверть IT-фахівців, які покинули Україну, влаштувалися у Польщі, 19% – у Німеччині. Таку інформацію оприлюднили аналітики Міжнародної агенції стратегічних комунікацій “PBN Hill+Knowlton Strategies”. Одна з тих, хто вирішив реалізувати свої здібності у Польщі, – Анастасія Кравець із Запоріжжя. Втілити в життя мрію їй пощастило у Кракові, який спеціалісти називають технологічним центром не лише Польщі, а й Європи, пише сайт krakow-future.eu.
Перше знайомство з Польщею
Анастасія виросла у Запоріжжі, після школи поступила до Запорізької інженерної академії на спеціальність “Електроенергетика”. Професію довелося обирати за принципом “щоб пройти на бюджет”, хоча мріяла вивчати логістику і працювати у великому місті. Але до навчання ставилася дуже сумлінно, отримувала відмінні оцінки, їй надали стипендію від мера міста та Верховної Ради України. Була активісткою студентського самоврядування.
Однак вже на 3 курсі зрозуміла, що перспектив майбутня спеціальність не обіцяє, принаймні у рідному місті. Влаштуватися на перспективний завод складно, бо потрібні були зв’язки та знайомства, яких у дівчини не було. А на маленьких комунальних підприємствах заробітна плата залишала бажати кращого. Та й на практиці в одному з таких підприємств ставилися до студентки байдуже, вона швидко зрозуміла, що необхідних навичок там не отримати. Але доля звела її з юнаком, який розповів Анастасії про навчання у польських закладах вищої освіти. Там студентам приділяють належну увагу, а ще є гарні лабораторії та сучасне обладнання. Дівчина зацікавилася, почала вивчати пропозиції.
Шанс від “Польський Еразмус для України”
Оскільки навчання за кордоном потребує значних коштів, невідомо, скільки часу довелося б Анастасії накопичувати на свою мету. Але їй пощастило. У 2014 році уряд Польщі започаткував програму “Польський Еразмус для України”, за умовами якої студенти українських закладів вищої освіти отримували можливість 2 семестри навчатися у Польщі. Перший тур програми призначався для молоді з Криму й Донбасу, а другий збирав студентів з усієї України. Анастасія скористалася можливістю і продовжила навчання у Краківській гірничо-металургійній академії.
Але одразу вдосконалювати знання не вийшло, перший семестр студенти активно вивчали польську мову. Однак потім вдалося уповні відшкодувати витрачений час. По кілька годин студенти працювали в лабораторіях, проходили практику на електростанціях. Так що практикою Анастасія залишилася задоволена, після завершення програми повернулася додому. Здобула диплом в обраному закладі вищої освіти. Але навчання у Польщі настільки сподобалося, що дівчина вирішила закінчити магістратуру у Краківській гірничо-металургійній академії.
Шлях до кар’єри айтішниці
Стати студенткою магістратури Анастасії допомогла стипендіальна програма імені Стефана Банаха. Відбір був дуже суворим, студенти мали представити рекомендаційні листи з університету, документи, які підтверджують наукові досягнення, план магістерської роботи. А ще обрана тема мала бути цікавою для Польщі. Анастасія виконала всі умови, пройшла співбесіду у посольстві Польщі у Києві. Там теж довелося доводити свій рівень знань і кваліфікації. Але наполеглива дівчина здолала всі перепони і продовжила навчання в обраному закладі.
Навантаження було дуже великим, часу на підробітки не залишалося. Однак складним для молодої спеціалістки було інше. Настя переконалася, що на Заході знайти роботу за обраним нею фахом досить складно. А от для спеціалістів, які обрали професію IT, вибір вакансій дуже великий. Вона легко знайшла місце в компанії, де потрібен був стажист зі знанням російської мови у відділ обслуговування.
Успіх приходить до наполегливих
Анастасію взяли на стажування. За докладені нею старання через 3 місяці вже підвищили до менеджерки, потім дівчина перейшла до технічного відділу. Доросла до менеджерки проєктів. Їй пощастило двічі: потрібен був російськомовний спеціаліст у фірму, яка виготовляла програмне забезпечення для логістичних компаній. А Настя й мріяла займатися логістикою. Отриманий досвід вважала особливо цінним і прагнула рости далі. Тому прийняла рішення перебратися до Кракова, де можливостей для айтівців набагато більше, ніж в інших країнах Європи.
У 2020 роках Анастасія Кравець стала однією з найдосвідченіших фахівців компанії, сповнена цікавих ідей, які їй дуже подобається реалізовувати. На думку молодої айтівниці, добитися успіху в IT-сфері за кордоном може кожен, головне – не боятися і брати участь у різноманітних програмах, які пропонують різні компанії. Жартувала, що коли двері до можливостей зачинені, а ключа немає, треба спробувати ці двері вибити. Адже без великих зусиль удача до рук не дається.
Варіанти для IT-фахівців у Кракові
Аналітики ринку праці відзначають, що з 2019 року на заробітки за кордон виїхали 42% українських спеціалістів ІТ. Більшість із них володіють англійською мовою, а польську вивчають на місці. За підрахунками, 26% українських айтівців працюють у Польщі, 19% – у Німеччині. У Польщі найчастіше обирають Краків, бо там набагато більше можливостей для молодих спеціалістів.
За дослідженням “DOU.ua”, більшість українських фахівців займаються розробкою програмного забезпечення на позиціях Software Engineer і Senior Software Engineer. Переважно це молодь віком від 23 до 30 років. Своє рішення осісти у Кракові пояснюють тим, що там більше гарантій для безпечного життя. А ще майже половина айтівців вважають роботу у Кракові дуже цінним досвідом, отриманим у країні з іншою культурою.