Однією з найстаріших пам’яток культури єврейського народу вважається у Кракові Старий єврейський цвинтар на вулиці Широкій, широко відомий як цвинтар Рему. Він налічує кілька століть і має свою дивовижну історію. Другу назву отримав від імені перших літер титулу, імені та прізвища краківського рабина Мойсея Ісерлеса, який похований на цьому ж кладовищі. Щороку на могилу вчителя приїздять тисячі паломників із різних країн світу. А неподалік від Старого єврейського цвинтаря розташована синагога, яка теж вважається одним із найбільш шанованих місць краківської єврейської громади, пише сайт krakow-future.eu.
Історія створення цвинтаря
Це місце – одне з найстаріших збережених єврейських кладовищ у Європі, напис над входом пояснює, що це місце спочинку гаонів, засноване на кошти кагалу у 1533 році. Тоді земля належала єврейському поселенню міста Казімєж, який пізніше став одним із районів Кракова. Євреї викупили величезну територію між вулицями Широкою та Якуба для облаштування окремого місця упокоєння своїх земляків.
Перші поховання зафіксовані у 1551 році, коли під час епідемії чуми на краківському цвинтарі не вистачило місця для 220 померлих містян. А офіційне відкриття цвинтаря відбулося тільки 1552 році, про що свідчать найдавніші надгробки та збережені документи. У XVI столітті для кладовища виділили місце за синагогою, але із зростанням єврейських громад виникла потреба й у більшому кладовищі. Відтак Старий єврейський цвинтар поступово розширювався, у XVII столітті вже охоплював територію у 4,5 гектара.
Роль Мойсея Ісерлеса
Відомо, що у жовтні 1547 року польський король Сигізмунд Старий I призначив краків’янина Мойсея Ісерлеса генеральним рабином єврейських громад у Краківському воєводстві. Хоча історики певні, що цей указ був скоріше формальним, адже цей діяч вже був на той час дуже відомим не лише у Польщі, а й у Європі. Навчатися до краківської єшиви, де Ісерлес працював ректором, приїздили юнаки з усієї Польщі, а також із Чехії та Німеччини. Дослідник Генрих Халковський зазначав, що Мойсей зіграв видатну роль як кодифікатор єврейського права, бо зумів організувати життя автономних, самоврядних єврейських громад.
Ісерлес прославився також своїми працями з релігії, філософії, містики та природничих наук. Його ритуальний кодекс отримав назву “Маппа” (Скатертина) і використовується ортодоксальними євреями світу навіть у XXI столітті. Вивчав астрономію, геометрію, історію. Заслугою вченого називають аргументовану доказами ідею про те, що євреї у Центральній і Східній Європі становлять одну культурну та релігійну групу. Рабин мав велике шанування за життя, похований був на Старому цвинтарі Кракова у 1572 році. Про велику повагу його заслуг свідчить напис на надгробку: “Від Мойсея (пророка) до Мойсея (Ісерлеса) не було такого, як Мойсей”. На плиті також викарбувано дві долоні на знак того, що там похований представник з єврейського священицького роду.
Синагога Старого єврейського цвинтаря
Цей молитовний заклад розташований біля цвинтаря. Як і кладовище, синагогу тісно пов’язують з іменем Мойсея Ісерлеса, бо дозвіл на її будівництво отримав батько вченого – багатий купець, емігрант з Регенсбурга, банкір короля Сигізмунда Августа, голова краківського кагалу Ізраель Ісерлес. Фактично він перепланував власний будинок під синагогу, але дозвіл на роботи все одно довелося отримувати у самого короля Сигізмунда Августа II. Такий подарунок купець вирішив зробити сину Мойсею, який на той час вже обіймав посаду ректора єшиви та рабина Кракова.
Фахівці відзначають, що у цій споруді важко розрізнити риси епохи Відродження, увагу привертають хіба що потужні кам’яні контрфорси, на яких тримається будинок. Хоча причина полягає у повній реконструкції, у роки Другої світової війни синагога була повністю зруйнована, лише згодом її відновили. У 1968 році синагогу відвідав тодішній архієпископ Кракова, кардинал Кароль Войтила, а у 1992 році там молився сам президент Ізраїлю Хаїм Герцог. У 2016 році єврейська громада провела повну реконструкцію споруди, а на площі перед синагогою встановили лавку на честь героя Польської підпільної держави, свідка Голокосту та дипломата Яна Карського. У XXI столітті цей заклад є найменшим з усіх 7 синагог Кракова, але залишається основним місцем молитов членів єврейської громади міста.
Подальша доля Старого єврейського цвинтаря
У 1799 році австрійська влада видала наказ закрити цей цвинтар, бо він був розташований у центрі міста, а натомість побудувати новий біля вулиці Медової. Офіційно кладовище закрили у 1800 році у межах кампанії з ліквідації цвинтарів у містах Польщі. Представники влади не зважили на те, що на Старому єврейському цвинтарі були поховані видатні рабини, вчені, керівники громади, які жили у Кракові від середини XVI до кінця XVIII століття. Але новий цвинтар на Медовій постійно затоплювала Стара Вісла, тому місця для поховань часто доводилося виділяти таки на Старому єврейському цвинтарі.
Однак без ретельного догляду кладовище потроху руйнувалося і лише наприкінці ХІХ – на початку XX століть його вдалося поновити завдяки увазі дослідників єврейської культури. Частину пам’ятників відреставрували, частину – законсервували, реконструювали плити на могилах видатних людей Кракова, користуючись збереженими архівами та записами родичів померлих. Та все ж таки більшість пам’ятників не збереглася, про що писав дослідник Маєр Балабан у довоєнному путівнику Казімєжа.
Випробування Другої світової війни
Враховуючи політику нацистів стосовно представників єврейської національності, важко було очікувати на дбайливе ставлення до поховань громади. Більшість надгробків гітлерівці розтрощили або повалили, така ж доля спіткала й синагогу. Єдине поховання, яке залишилося цілим, – на могилі рабина Мойсея Ісерлеса. Збереглася легенда, нібито нацист, який хотів розбити пам’ятник, раптом з’їхав з глузду. За іншими переказами – у нього вдарила блискавка серед білого дня без дощу. Та хай там як, факт залишається фактом – надгробок вчителя залишився неушкодженим. Протягом років окупації гітлерівці використовували Старий єврейський цвинтар як сміттєзвалище. А після визволення Польщі тривалий час уваги цьому місцю не приділяли.
Неоціненні знахідки для історії
У 1955 році цвинтарем Рему зацікавилися археологи. У 1959 році розпочалися інтенсивні роботи з очищення та реконструкції, і виявилося, що під землею на глибині 60 сантиметрів були приховані дивовижні ренесансні надгробки XVIII століття. Таких відшукали 700, що стало величезним відкриттям для наукового світу, найдавнішій знахідці було 430 років, наймолодшій – 270. Історики висловили припущення, що ці плити спеціально сховали містяни, коли у 1740 році Краків захопили шведські війська.
Більшість плит з пісковика були прикрашені гарним орнаментом, але все у межах традицій: розкриті, підняті догори долоні, грона винограду, гірлянди з квітів та листя, корони, зображення тварин та птахів переважно леви, олені, козли та орли. Пісковик відомий як камінь, що плаче, використовували ще при будівництві Вавельського замку і Сукенніц. Цікавою знахідкою для істориків стали саркофаги, що свідчило про сильний вплив італійського ренесансу на культурне життя краківських євреїв.
Повернення Старого єврейського цвинтаря
Тоді археологи та дослідники подбали і про благоустрій потривожених могил. Стели та саркофаги, які збереглися більш-менш цілими, переставили, а з уламків створили двадцятиметрову мозаїку на внутрішньому боці стіни цвинтаря. Але ретельні та послідовні консерваційні роботи розпочалися лише у 1988 році за фінансової підтримки Департаменту охорони пам’яток мерії Кракова.
Тоді вдалося відшукати та реставрувати багато надгробків, зокрема таких видатних краківських діячів, як засновник синагоги та цвинтаря Мойсей Ісерлес, засновник Ісаківської синагоги Ісаак Якубович, рабини Ісаак Ландау, Натан Шпір, Еліезер Ашкеназі, видатний художник Мауріцій Готліб, віцепрезидент міста Юзеф Саре. Територія сучасного цвинтаря налічує майже 19 гектарів і 10 000 гектарів надгробків, найдавніший з яких датований 1809 роком. А відреставрована синагога Рему залишається єдиним культовим місцем для краківської єврейської громади.