Сучасний Краків – не лише культурна столиця Польщі, а й один із найдинамічніших ІТ-центрів Центральної Європи. І серед тих, хто зробив найбільший внесок у формування цієї репутації, одним із перших стоїть ім’я Януша Філіпяка (Januszа Filipiakа). Професор, науковець, підприємець, засновник компанії “Comarch”, яка з локального стартапу перетворилася на міжнародного гравця у сфері цифрових технологій. Пана Філіпяка вважають одним із найвідоміших IT-фахівців і підприємців Кракова завдяки його унікальній здатності поєднувати науковий підхід із бізнес-інтуїцією. Своєю діяльністю професор довів, що сучасні технології можуть розвиватися не лише у столиці чи за кордоном, а й у серці південної Польщі, пише krakow-future.eu.
Людина, яка дала Кракову новий код
Януш народився у 1953 році у Кракові, який у повоєнний час залишався важливим культурним і науковим осередком країни. Ще з дитинства захоплювався фізикою та математикою, де все підпорядковувалося логіці та структурі. У школі його цінували як учня з глибоким мисленням і нестандартним підходом до навчання. Після закінчення школи юнак вступив до одного з провідних технічних вишів Польщі – Академії гірництва і металургії (AGH) у Кракові. Там на факультеті, який займався телекомунікаціями та обчислювальними технологіями, Філіпяк занурився у тоді ще нові для країни комп’ютерні науки, цифрові мережі та системний аналіз. Викладачі характеризували його як амбітного, зосередженого і глибоко зацікавленого у науці студента. Саме в AGH почалася його наукова кар’єра, пов’язана з дослідженнями у сфері телекомунікаційних мереж та цифрових систем.
Коли інженер мислив як стратег
У 1970–1980-ті роки комп’ютери ще займали цілі кімнати, а польська наука тільки починала освоювати нову цифрову реальність. Але вже тоді у молодого науковця формувалося стратегічне бачення: розвивати технології не лише в академічному середовищі, а й створювати на основі цього бізнес. Коли більшість польських науковців лише мріяли про західні лабораторії, Януш Філіпяк вже працював у серці європейських телекомунікацій – “France Telecom” у Парижі. У тиші дослідницьких центрів, де кожна формула могла стати прототипом нової епохи зв’язку, вивчав технології, про які у Польщі тоді майже не знали.
Набувши досвіду, влаштувався на роботу до Університету Аделаїди в Австралії, де обіймав посаду заступника директора Центру досліджень телетрафіку. Саме там моделювали навантаження на майбутні глобальні мережі. Потім були США, Канада, нові проєкти та перспективні дослідницькі групи. Там, де передбачали еволюцію обчислень і зв’язку, пан Філіпяк був не спостерігачем, а активним учасником. І цей міжнародний досвід став його особистим мостом між академією та майбутнім бізнесом.
“Comarch” для Кракова
Після здобуття наукового ступеня у галузі телекомунікацій і стажування у наукових центрах Франції, Канади та США, пан Філіпяк у 1993 році повернувся до Кракова. І на батьківщині наважився заснувати власну IT-компанію – без великого капіталу, але з досвідом, знанням і чітким баченням перспектив. Вченого підтримала дружина Ельжбета. Так народився “Comarch” – бренд, який згодом став відомим у всьому світі. Це був не типовий стартап, а наукова ідея, поставлена на рейки комерції. Проєкт стартував в аудиторіях Краківської гірничо-металургійної академії, де Філіпяк викладав телекомунікації. Його першими колегами стали студенти – талановиті, амбітні, готові ризикувати.
Польський ринок ІТ у ті роки ще практично не існував. Але науковець поставив собі амбітну мету – створити компанію, яка вироблятиме складне, конкурентне програмне забезпечення, і не лише для місцевих клієнтів, а й для глобального ринку. Телеком, банківські системи, управління даними – “Comarch” з самого початку працював там, де потрібна була висока експертиза. І ідея спрацювала. Вже наприкінці 1990-х років компанія активно розширилася за межі Польщі, а у 1999 році вийшла на Варшавську фондову біржу. Це був не просто бізнесовий успіх, а сигнал, що Польща здатна створювати власні технологічні бренди на рівні з західними. Метою Філіпяка було сформувати потужну польську ІТ-компанію, здатну конкурувати з міжнародними гравцями.
Він прагнув довести, що високотехнологічний бізнес не обов’язково має зосереджуватися у Кремнієвій долині чи Німеччині. І професору це вдалося. У 2020-х роках програмне забезпечення “Comarch” використовують провідні телеком-оператори, банки, логістичні компанії. Фірма налічує понад 30 філій – від Чикаго та Лондона до Саудівської Аравії, Таїланду та Австралії. Компанія реалізувала понад 1000 проєктів у 60 країнах, а її продукти використовують такі клієнти, як “Deutsche Telekom”, “BP”, “Lufthansa”, “ING”, “Orange”, “UniCredit”, “Auchan”. І все це почалося з одного кроку – віри науковця, що знання та рішучість здатні стати основою великого бізнесу навіть у постсоціалістичній реальності.
З Кракова – у цифрову епоху
Але вплив Філіпяка на польське ІТ цим не обмежився. Вчений тривалий час свідомо будував міст між наукою та бізнесом. “Comarch” підтримує тісну співпрацю з AGH, організовує стажування, фінансує дослідницькі проєкти, запускає власну освітню програму “Comarch Academy”. Завдяки цьому сотні молодих спеціалістів щороку проходять підготовку у реальних комерційних умовах. На відміну від багатьох інших ІТ-компаній, які виводять інтелектуальну частину роботи за кордон, “Comarch” залишає розробки у Польщі. В компанії працює понад 5000 спеціалістів, центри R&D розміщені у Кракові, Любліні, Познані, Вроцлаві, Жешуві й Гданську.
Професор Януш Філіпяк є автором шести наукових монографій у галузі передачі даних і телекомунікацій, три з них були опубліковані у провідних наукових видавництвах США та Західної Європи. Серед найвідоміших праць – “Modeling and Control of Dynamic Flows in Communication Networks” і “Real-Time Network Management”. Його науковий доробок також налічує понад 100 статей, надрукованих у престижних міжнародних журналах, зокрема “IEEE Transactions on Communications”, “IEEE Journal on Selected Areas in Communications” та “Operations Research”. Крім того, професор став редактором збірника “Telecommunication Services for Developing Economies”, який визнано важливою публікацією минулого століття.
Наука, що стала стратегією
Попри велику зайнятість в Академії та у бізнесі, Януш Філіпяк не залишався осторонь громадського життя. У Кракові його знали ще й як президента спортивного клубу “Cracovia” – найстарішої спортивної організації Польщі, заснованої ще у 1906 році. Завдяки підтримці такого мецената клуб демонструє професійну команду, яка грає у вищих футбольних та хокейних лігах. Філіпяк неодноразово демонстрував, що й за межами Польщі вміє мислити глобально: у сезоні 2010-2011 років “Comarch” став головним спонсором ще й одного з найвідоміших баварських спортивних клубів – німецького “TSV 1860 München”. Втім, варто визнати, що цей крок був не лише підтримкою спорту, а й тонкою стратегією реклами бренду на європейській арені.
Польська відповідь Кремнієвій долині
Великий внесок цього діяча у суспільне та наукове життя країни не залишився непоміченим. Президент Польщі нагородив професора Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі – однією з найвищих державних відзнак. Згодом професор отримав ще й Національну премію за розвиток економіки, активну благодійну та громадську діяльність. У 2013 році Філіпяк став лауреатом “IEEE Communications Society Distinguished Industry Leader Award” – міжнародної нагороди, яка визнає найвпливовіших лідерів у сфері комунікаційних технологій. А у 2016 році Президент Анджей Дуда особисто вручив йому відзнаку за заслуги перед польським бізнесом – як людині, котра не просто будує компанії, а формує економічний імідж Польщі у світі. Серед нагород пана Януша – Орден Полонії Реститути (Офіцерський хрест) за заслуги перед Польщею. Він також неодноразово потрапляв у рейтинги найвпливовіших підприємців країни.
Професор, який зацифрував майбутнє
Один із найвідоміших науковців Кракова пішов з життя у вересні 2023 року після тривалої фармакологічної коми. Його смерть стала великою втратою для наукової та спортивної спільноти міста. Адже у тому, що Краків стали називати “польською Кремнієвою долиною”, – значна заслуга Януша Філіпяка. Польщі, яка шукала своє місце у новому технологічному світі, цей вчений показав приклад, як поєднати знання та ринок, локальність і глобальні амбіції, інтелект і підприємництво. Його шлях – це не лише історія успіху однієї людини, а й доказ того, що наукова думка може бути стратегічною силою національного масштабу. І, можливо, колись у підручниках з новітньої історії Польщі серед імен політиків, діячів культури та реформаторів з’явиться й ім’я Януша Філіпяка – професора, який зробив технології справою державної ваги.