В історії кожної країни та міста є діячі, яких називають засновниками IT-освіти. У польському Кракові це – видатний польський вчений у галузі автоматизації, робототехніки та біокібернетики, професор Ришард Тадеусевич (Ryszard Tadeusiewicz). Славу засновника отримав завдяки багаторічній роботі у галузі комп’ютерних наук та біоінженерії, розбудові навчальних програм, дослідницьких шкіл та інфраструктури для підготовки фахівців у галузі ІТ, пише krakow-future.eu.
Пан Тадеусевич багато років викладав у Краківському університеті науки й техніки AGH, тричі обирався ректором закладу. Також є членом Польського товариства обробки інформації, Польської академії наук, почесним доктором 13 вітчизняних та закордонних університетів. У 2002 році пану Тадеусевичу надали почесне звання Магістра польського мовлення, а у липні 2024 року – звання почесного професора Краківського університету науки й техніки. Його життя та наукові досягнення вимагають особливої уваги.
Від перших схем до видатних досягнень
Майбутня зірка науки Ришард Тадеусевич народився у 1947 році, часи, які дослідники називають епохою післявоєнної відбудови. Закінчив школу Тадеуша Костюшка у Мисленіце й одразу ж обрав для себе шлях, що поєднав електроніку, медицину та інформатику. Свою академічну подорож розпочав на факультеті електротехніки Університету науки і техніки AGH у Кракові – одному з найпрестижніших технічних вишів Польщі. Завершив навчання з відзнакою у 1971 році, але на цьому не зупинився. Талановитий спеціаліст вирішив опанувати ще й медицину у Краківській медичній академії, де згодом сам викладав, очолюючи кафедри біокібернетики та біостатистики з медичною інформатикою.
Він не просто навчався, а формував нові наукові горизонти. Поглиблені дослідження у галузі математичних і комп’ютерних методів в економіці привели до визнання його наукового авторитету: AGH надав йому повні професорські права. Згодом Тадеусевич вже сам керував дисертаціями й визначав наукові ступені. З квітня 1971 року Ришард Тадеусевич повністю занурився у науку, присвятив себе біокібернетиці, автоматизації та інформатиці – на той час новим і таємничим галузям. Вражає, з якою послідовністю він здобував наукові ступені: у 1975 році – кандидат наук, у 1986 році – вже професор, навіть ще до 40-річного ювілею.
Голос, який чули
За роки свого викладання в AGH професор Ришард Тадеусевич підготував понад 300 магістрів і понад 70 докторів наук. Але він не обмежувався університетом, його прагнення ділитися знаннями вийшло далеко за межі аудиторій. Вчений писав книги, виступав на радіо й телебаченні, вів науково-популярний блог Ришарда Тадеусевича, навіть писав для дітей – доступною та зрозумілою мовою, яка робила технічні науки ближчими до кожного. Підручник “Коротка історія інформатики” (Krotka historia informatyki) Ришарда Тадеусевича став настільною книгою підлітків не лише у Польщі.
На рахунку пана професора – понад 1000 наукових публікацій та понад 70 монографій і книг, включно з підручниками, які перевидавалися десятки разів. У реєстрах головної бібліотеки AGH кількість його наукових позицій давно перетнула 1000. Таким спадком може похвалитися далеко не кожен вчений Європи. Праці Тадеусевича були представлені на понад 300 наукових конференціях світу.
Батько польської інформатики
У перші роки XXI століття праці професора Тадеусевича стали інтелектуальним камертоном для нового напрямку польської науки. Він одним із перших поєднав аналіз технічних, соціальних, психологічних і економічних аспектів у вивченні інформаційного суспільства. Його погляди стали методологічною основою для нової генерації дослідників, які мислили через міждисциплінарність.
Справжнім проривом для Польщі у 1990-х роках дослідники називають новаторські розробки Ришарда Тадеусевича у галузі штучного інтелекту та нейронних мереж. Тоді людство майже нічого не знало про штучний інтелект, а цей вчений вже бачив у ньому силу майбутнього. Професор Тадеусевич зумів створити зі свого закладу технічний університет нового зразка. Завдяки його зусиллям AGH відкрив двері для тисяч студентів, які у 2020-х роках навчаються у галузі інформаційних технологій. Тож у тому, що Краків вважається одним з інтелектуальних центрів ІТ-освіти у Центральній Європі, є чимала заслуга Ришарда Тадеусевича.
Ім’я, яке стало інституцією
У світі, де більшість науковців прагне титулів, Ришард Тадеусевич обрав інше – бути вчителем і провідником у майбутнє. Його ім’я давно стало синонімом наукового авторитету та інтелектуального лідерства у Польщі. Історія польської науки в ІТ була б значно біднішою без внеску цього науковця, педагога і популяризатора. Адже техніка все частіше говорить до людей мовою цифр, сигналів і алгоритмів, а професор Тадеусевич обрав роль того, хто вміє не лише слухати цю мову, а й перекладати її – доступно та прозоро не тільки для спеціалістів, а й для пересічних громадян. До пана професора часто звертаються з питаннями не лише фахівці технічної галузі, а й гуманітарії, медики, філософи та культурологи. Коли інші ще тільки вивчали, як розпізнавати зображення, професор вже запропонував світові концепцію автоматичного інтерпретування медичних знімків – галузі, яка у 2020-х роках стала провідною для штучного інтелекту в медицині.
Архітектор розуму
За свою наукову діяльність Ришард Тадеусевич аж 6 разів відкривав нові напрямки досліджень у Польщі! У 1970-х роках він був одним із перших, хто започаткував вивчення біокібернетики та біомедичної інженерії. На початку 1980-х – займався проблемами розпізнавання польської мови, що трапилося задовго до того, як ця тема стала мейнстримом у штучному інтелекті. У 1990-х роках створив систему “CESARO” – першу у Польщі комплексну платформу комп’ютерного зору для промислових потреб. Саме тоді вчений світ заговорив про нейронні мережі Ришарда Тадеусевича, його книга “Штучні нейронні мережі” (Sztuczne sieci neuronowe), випущена у 1993 році, стала однією з найцитованіших у своїй галузі аж до початку XXI століття.
На запитання журналістів, де він бере натхнення, професор відповідав, що у науці найважливіше – не обладнання, а розум. Бо спочатку має бути ідея, а лише після цього настає час лабораторій, книг та експериментів. Таке бачення науки Ришард Тадеусевич проголошував і поза аудиторіями. Його колонки у “Gazeta Krakowska” вже давно стали цікавими розмовами з читачами, у текстах вчений доступно, з гумором та філософською іронією розповідає про енергію сонця, різноманітні бактерії та царину комп’ютерних технологій. Ці матеріали з задоволенням читають не лише краків’яни.
Провідник між наукою і вірою
Практика свідчить, що більшість представників технічної інтелігенції – атеїсти або люди, далекі від щирої віри. Пан Тадеусевич і тут став винятком. Він завжди відкрито говорив про віру, часто відвідує храм і не бачить суперечності між Богом і наукою. Навпаки – вважає, що саме віра дає людині моральне право творити. Щобільше, у 2000 році як ректор AGH виступив з ініціативою надати Папі Іоанну Павлу II звання почесного доктора університету. Церемонія відбулася аж у Ватикані – у залі Консисторії Апостольського палацу й увійшла в історію польської академічної культури. У своїй промові Тадеусевич зазначив: “Ми ставимося до Святого Отця як до інженера світу, інженера людських душ”, що стало найяскравішим проявом суті світогляду цієї непересічної особистості.
Людяність сильніша за титули
Його працездатність колеги називають бенедиктинською, а інтелект – енциклопедичним. Але всі, хто знає професора Тадеусевича, відзначають, що чи не найсильніше враження залишає здатність цієї людини бути поруч у потрібну хвилину. Директор Інституту прикладної інформатики Лодзького політехнічного університету, професор Домінік Санковський згадував, що коли на початку 2000-х років взявся за створення кафедри прикладної інформатики у своєму виші, то мав лише 5-х викладачів і непридатну для навчання будівлю. І одразу ж прийшов на допомогу Ришард Тадеусевич. Він сприяв розв’язанню проблем не лише з ремонтом та працівниками, а й із налагодженням плідної роботи кафедри.
Не приховував пан Ришард від громадськості і свій міцний шлюб. Не одне десятиліття він прожив із дружиною Малгожатою, з якою познайомився ще на I курсі університету. Жінка стала йому не лише надійною супутницею життя, а й товаришем у науковій роботі. Донька Йоанна обрала професію лікарки, і як досвідчений ларинголог продовжує родинну традицію служіння людям.
Інтелектуал з великої літери
У просторі науки є зірки, що яскраво спалахують і швидко згасають. Але є й світила, які постійно дають орієнтир іншим. Саме до таких належить польський професор, шанований громадянин Кракова Ришард Тадеусевич. Його думки цитують науковці, книги читають студенти та педагоги, а колонки вирізають із газет та зберігають для детального вивчення. І шанують пана Тадеусевича не лише тому, що він – вчений, який подарував місту розвинену IT-освіту і продовжує дивувати науковими відкриттями. А насамперед тому, що професор Ришард Тадеусевич – Інтелектуал з великої літери, який завжди працював заради своїх земляків та свого міста і продовжує це робити з великим ентузіазмом.