Будівля, яка дивувала своїм зовнішнім виглядом всіх мешканців Кракова, простояла на березі Вісли не більше п’ятдесяти років. Сьогодні це могла б бути найдорожча нерухомість. Проте, оскільки місце розташування було обране неправильно, будівля постійно руйнувалася внаслідок тривалих та безперервних розливів річки, пише krakow-future.eu.
Побачити колишню резиденцію однієї із заможних родин Кракова тепер можна лише на листівках та архівних фото.
Про те, чому дивна будівля привертала увагу містян та чому її врешті знесли йтиме мова далі. Та це частинка історії Кракова.
Навпроти Вавельського замку
Власниками будівлі були Іда та Едвард Рожновські. Це були брат і сестра, які отримали її у спадок від батька. До повноліття дітей маєтком керувала мати.
Будівництво дивного маєтку замовив Міхал-Юзеф Рожновський. Рожновські мали аристократичне походження (герб Новіна зі Скоків).
Через два роки після будівництва власник маєтку продає його Войцеху Рожновському, який з дружиною Марією приїхав до Кракова із Гнєзно. Згодом Марія овдовіла та лишилася з двома дітьми.
Досі невідомо чому саме там було обрано місце для будівництва, адже ділянку під спорудою постійно підтоплювали води Вісли. За однією з версій, це була примха заможної родини. А родина Рожновських була справді заможною та відомою. Їхні фабрики з виробництва мила були не лише у Кракові.
А ще, споруда ніби конкурувала з Вавелем – замковим комплексом, що розташований на лівому березі Вісли. Можливо, таке будівництво було своєрідним викликом Вавелю.
Будівництво незвичної споруди розпочалося невдовзі після спорудження мосту в 1891 році, який сполучав колишнє село Дембники з Краковом. Нині це частина Поліського бульвару.
В деяких джерелах можна знайти інформацію, що маєток розташовувався на острові, проте це не так. Споруду було побудовано на материковій частині, що мала назву Дембницький мис. Оскільки рівень води в річці часто підіймався, то складалося враження, що будівля стоїть на острові.
Будівля була схожа на неоготичний замок. Вона мала три поверхи та чотиригранну вежу з дахом у формі піраміди. Фасад будівлі був виконаний з червоної цегли.
Сьогодні таке будівництво вважалося б незаконним, адже порушувало історичний ландшафт (будівля була надто разючою та височіла над стінами Вавеля). Проте власникам будівлі вдалося без перешкод закінчити будівництво, адже на той час село Дембники ще не входило до складу Кракова, тому на нього не поширювалися міські будівельні обмеження. До слова, з середини XIX столітті площа міста становила приблизно 7 км², а у 1915 році зросла до 47 км².
Будівля привертала до себе увагу, біля неї часто фотографувалися.
Варто зазначити, що наприкінці XIX століття на околицях Кракова було чимало будівель в неоготичному стилі, які нагадували романтичні замки Середньовіччя. Зазвичай будували такі споруди заможні промисловці, щоб задовольнити власні амбіції.
На заплавах
Через неправильний вибір місця будівництва, а розташовувалась будівля прямо на заплавах, вона під час повеней періодично підтоплювалась.
Великі повені на Віслі відбувалися кожні кілька років. Найбільш руйнівними для маєтку родини Рожновських були 1903, 1925, 1934 роки.
До того ж будівля стояла на мисі річки, яка саме в цьому місці робила досить крутий поворот.
Будівництво неоготичної будівлі спричинило небезпечні вири на Віслі, ускладнило судноплавство та призвело до того, що частково були розмиті пагорби Вавеля.
Будівля нещадно руйнувалася. І щоб отримати хоч якийсь зиск з цієї споруди, власники почали здавати її в оренду. За деякою інформацією, там якийсь час навіть був горілчаний цех.
Врешті владою міста було вирішено, що будівля підлягає знесенню.
У 1920 році маєток Рожновських був експропрійований, тобто примусово вилучений у власність держави (перебував на балансі Державного казначейства) з компенсацією власникам його вартості. З історичних документів відомо, що компенсація становила 164168 крон. За неї власникам маєтку довелося добряче посперечатися.
Знесення споруди та пляж
Після вилучення будівлі у власників вона простояла ще вісімнадцять років. Весь цей час спорудою на березі Вісли користувалися працівники Дирекції водних шляхів.
Ще одне рішення про остаточне знесення колишньої резиденції Рожновських було прийняте після чергової повені 1934 року. Тоді ж сам мис, на якому розташовувалася будівля, скоротили на 40 метрів. Це було зроблено для уникнення небезпеки вирів на річці, які загрожували судноплавству, та збереження берегів Вавельського пагорбу.
Знесли будівлю лише у 1938 році. Згодом було дещо змінено і річище річки, щоб уникнути наступних підтоплень у зв’язку з повенями.
Про існування зухвалої споруди ще кілька років після її знесення нагадували руїни фундаменту.
Врешті міська влада на місці знесеної будівлі вирішила облаштувати пляж, який мав назву “Вавель” через те, що розташовувався поруч Вавельського замку.
Варто зазначити, що вода у Віслі була чистою і містяни охоче там купалися.
Пляж став улюбленим місцем відпочинку містян, адже на іншому березі, якраз навпроти пляжу, виднівся королівський замок на Вавелі.
Це був один зі спільних для чоловіків та жінок пляжів у Кракові. До певного часу було неприпустимим, щоб жінки купалися відкрито у водоймі. Для цього існували спеціальні кошики, які приховували жінок від сторонніх поглядів. Також до початку XX століття жінки плавали не в купальниках, а у спеціальних сорочках.
Пляж проіснував недовго, адже у 1965 році після невдалого перекриття річки Вісла рівень води у ній піднявся до трьох метрів і пляж “Вавель” залишився під водою.
Хоча минуло багато часу, проте ще досі лунають суперечки з приводу доцільності будівництва помпезної неоготичної споруди на березі Вісли. Одні вважають це романтичною забаганкою, а інші звичайною зухвалістю, відсутністю логіки та пустою тратою коштів. Проте можна стверджувати, що це було втілення великої мрії. І якби споруда збереглася до сьогодні, то її власники отримали б чималі доходи.
