Базиліка святого Франциска Ассізького разом із прилеглим монастирем – релігійний комплекс, сакральна культурна спадщина Кракова. У 1920 році святиня отримала від Папи Римського титул малої базиліки. Базиліка має потрійний санктуарій (святість): Скорботної Божої Матері, Блаженної Саломеї та Блаженної Анелі Салави.
Святиня має і надзвичайно велику цінність як старовинна пам’ятка мистецтва та поєднує готичний стиль з бароко. Детальніше на krakow-future.
Історія заснування Базиліки св. Франциска Ассізького
Подейкують, що у костелі св. Франциска Ассізького формально виникла Річ Посполита, хрестився та коронувався Великий Литовський князь Ягайло, а також саме у цьому храмі народилася відома династія Ягеллонів.
Ініціатива будівництва храму належить францисканцям, які потрапили до Кракова у 1237 році з допомогою дружини Генріка Побожного або й сам князь привів їх з Праги. Будівництво храму розпочали після набігу татар у 1241 році. Засновником костелу прийнято вважати князя Болеслава Сором’язливого, який фінансував зведення храму. А після його смерті був похований там поруч із його сестрою Блаженною Саломеєю.
Під іменем св. Франциска Ассізького костел освятили у 1269 році, після чого споруда святині зазнавала численних руйнувань і пожеж через війни. Починаючи з XV століття церкву постійно добудовували та розширювали. Трохи пізніше сталася сильна пожежа і костел знову горів. У XVI столітті біля входу до церкви збудували високу триповерхову вежу-дзвіницю, яка також згоріла у 1665 році.
Ще одна пожежа у 1850 році спалила значну частину костелу. Однак його одразу реставрували. Також реставрація була проведена наприкінці XIX століття під керівництвом двох польських архітекторів – Владислава Екельського та Кароля Кнауса. А відновлення костелу було закінчене у 1912 році.
Сакральне і мистецьке значення Базиліки св. Франциска Ассізького
Увесь комплекс базиліки св. Франциска Ассізького складається з костелу, до якого додані каплиця Мук Господніх, де можна побачити 14 картин зі зображенням мук на кожній станції Страстей Ісуса Христа художника Юзефа Меххофера. З іншого боку, до костелу примикає каплиця Скорботної Матері Божої, у якій зберігається образ Скорботної Діви Марії періоду пізньої готики. Третя каплиця – Блаженної Саломеї. Біля костелу розташований також монастир, у дворі якого представлена галерея портретів краківських єпископів.
У базиліці св. Франциска Ассізького кожна стіна, вітраж, а особливо головний вівтар – це витвір мистецтва, яке має високе сакральне значення. Так, вівтар оздоблений картиною “Глорія Святого Франциска” художника XIX століття Герхарда Флаца. На кількох віконних вітражах, створених за проєктом польського художника й дизайнера Станіслава Виспянського, зображені Святий Франциск і Блаженна Саломія. Сценами з життя Святого Франциска прикрашені також і стіни храму, поруч з картинами Богоматері з дитиною, Архангела Михаїла тощо.
У головній наві костелу зберігаються вівтарі періоду пізнього бароко, а над хорами розташований вітраж 1904 року “Бог-Отець Встань” роботи Виспянського. В іншій частині храму зберігається барокове розп’яття XVII століття. Загалом, в інтер’єрі костелу переважає бароковий стиль.
