Її вважають найкрасивішою площею Європи, перлиною архітектури епохи Відродження. Це місце є найбільш впізнаваним, найкрасивішим та дуже популярним серед туристів. Площа Головний ринок є однією з найбільших у Кракові, що має форму квадрата 200*200 метрів та загальну площу 4 гектари, пише krakow-future.eu.
Коли виникла площа?
Виникнення площі Головний ринок пов’язують з часом заснування самого Кракова, а це 1257 рік, коли місто отримало Магдебурзьке право. Площа стала центральним торговим осередком міста того часу. Спочатку власником площі був Казимир III Великий, який у 1358 році відмовився від права володіння більшістю будівель на ній на користь міста.
До площі сходилося одинадцять основних вулиць. Тут розташовувалась міська ратуша, на жаль донині збереглася лише вежа ратуші. Згодом, на схід від Головної площі, облаштували нині відомий Малий ринок.
Назва “Ринок” вперше з’явилася близько 1300 року. В історичних джерелах також можна зустріти назву Ринг, Форум, Циркулус. А сучасну назву площа отримала наприкінці XIX століття.
Під час проєктування площі використали шахове планування, що було характерним для середньовічних міст. З кожного боку Головної площі пролягало по три вулиці. Винятком була лише вулиця Гродська, що проходила по лінії давнього торгового шляху та неподалік костелу Святого Войцеха. Ця вулиця розташовувалася по діагоналі та була значно ширшою за решту. Через те, що закладали площу в той час, коли вже на ній були розташовані такі забудови як костели Святої Марії та Святого Войцеха, то присутнє відхилення від симетрії.
Попри наявність певної асиметрії, загальний план центру міста був лаконічним та зручним для життя його мешканців. Тут були зосереджені всі споруди, які виконували найважливіші функції: адміністративні (засідання міської ради в ратуші), релігійні (костели) та торгово-економічні (Суконні ряди). На центральній міській площі також відбувалося правосуддя – між костелом Святої Марії та теперішнім будинком №6, який ще відомий як Сірий кам’яний будинок, розташовувалась платформа для страти, а поблизу виходу на вулицю Славковську – ганебний стовп, де відбувалися покарання через побиття та таврування.
Осередок політичного та громадського життя
Від часу заснування Головна Ринкова площа була осередком громадського і політичного життя міста. Саме тут відбувалися урочисті в’їзди монархів, святкові паради, церемонії вшанування королів, тріумфи та розкішні весілля та похоронні процесії.
Площа була ключовою точкою на Королівському шляху – маршруті, що пролягав від Барбакану до Вавельського замку й слугував сценою для прибуття іноземних делегацій та королівських процесій.
Саме тут у 1526 році принц Альберт Прусський склав шану польському королю Сигізмунду I Старому (ця шана завершила 300-річний період суперечок та війн з Тевтонським орденом). Також тут 24 березня 1794 року Верховний Головнокомандувач Національних Збройних Сил Польщі Тадеуш Костюшко склав присягу на вірність польському народу – так офіційно розпочалося повстання Костюшка. Також площа Головний ринок памʼятає вʼїзд політичного та військового діяча – князя Юзефа Понятовського і захоплення влади у 1809 році польськими військами.
Ще одне захоплення польською армією влади, після 123 років поневолення, відбулося у 1918 році під вежею краківської ратуші.
Поступова забудова
З часом простір Ринкової площі поступово заповнювався різноманітними спорудами – здебільшого торговими кіосками, які утворювали окремі зони для продажу вугілля, солі, міді, м’яса птиці, свинцю, риби та інших товарів. Така забудова була маловпорядкованою і досить хаотичною. Лише у XIX столітті міська влада розпочала активну модернізацію Кракова, приділивши особливу увагу головній площі. У рамках оновлення демонтували численні торгові павільйони й прибудови біля Суконних рядів. За рішенням влади у 1817-1820 роках було знесено ратушу. Зберегли лише її вежу. Саме в цей період тут з’явився й пам’ятник Адаму Міцкевичу. Внаслідок цих змін площа поступово набула вигляду, близького до того, який є сьогодні.
На зламі XVII та XVIII століть Головна ринкова площа збагатилася новими архітектурними перлинами – серед зведених споруд з’явився Спішський палац. У цей же період значних змін зазнали вже наявні будівлі: оновлення торкнулося Гетьманської кам’яниці, кам’яниці під Євангелістами, Сірої кам’яниці та Марграбської кам’яниці, які отримали нове архітектурне обличчя.
Невіддільною частиною історичного обличчя Кракова є старовинна бруківка. Першу бруківку тут було покладено у другій половині XIV століття. У 1373 році було видано наказ, яким зобов’язали власників будівель підтримувати чистоту на вулицях.
Ще один відомий об’єкт на центральній площі Кракова – Суконні ряди. Така будівля була призначена для торгівлі. Найчастіше там торгували тканинами звідки й пішла назва. Це було єдиним місцем, де мали дозвіл торгувати приїжджі купці. Комерційна діяльність у Суконних рядах забезпечувала місту вагому частину його фінансових надходжень.
Заходи, що додають колориту
Головна площа слугує постійним осередком для зустрічей, літніх святкувань, музичних подій, ярмаркових заходів та різноманітних презентацій. Саме такі заходи додають особливого колориту Головній Ринковій площі. До речі, окремі події відбуваються на цій площі не просто роками – їх традиція налічує десятиліття, а деякі мають історію, що тягнеться століттями.
Серед заходів, зокрема, проводяться:
- щорічні різдвяні та великодні ярмарки;
- фестиваль придворного танцю під вежею ратуші;
- процесія учасників Міжнародного фестивалю вуличних театрів;
- різдвяний конкурс вертепів;
- процесія Лайконік;
- студентський фестиваль “Ювеналія”;
- парад драконів та інші.
А ще найбільшу краківську площу не можна уявити без кінних екіпажів та голубів. До речі, за легендою голуби є лицарями, яких перетворили на птахів.
Саме тут можна відчути справжній дух Кракова – в кожному камені, у кожному кроці, серед людей з усього світу, які знову і знову повертаються на цю легендарну площу.
