Понад 500 років тому вони вершили долі імперій, укладали династичні шлюби та вели війни, які змінювали карту Європи. А от на питання “Як насправді виглядали Ягеллони?” протягом століть шукали відповідь чимало істориків та митців. І лише у 2025 році, завдяки унікальній співпраці науковців, художників і фахівців зі штучного інтелекту, відповідь нарешті отримали. “Відкрийте справжні обличчя Ягеллонів” (Odkryj prawdziwe oblicza Jagiellonów) – таку назву отримав масштабний проєкт, реалізований “National Geographic Polska”. Його мета – повернути до життя постаті однієї з найвпливовіших європейських династій, спираючись не на уяву митців, а на факти, пише krakow-future.eu.
ШI & Корона
Як пояснили журналістам автори проєкту, зокрема представники “National Geographic Polska”, Ягеллони протягом майже двох століть визначали політичний курс Польщі, Литви, Чехії та Угорщини. Це була епоха тріумфів і культурного розквіту. Та зображення монархів, які дійшли до нас у живописі, здебільшого розповідають про смаки епохи, ніж про справжню зовнішність правителів. Застосовуючи сучасні технології – від аналізу історичних джерел до штучного інтелекту – дослідники відновили реалістичні риси представників династії Ягеллонів. Це не лише реконструкції, а й зустріч із тими, хто був творцем епохи. І ця зустріч дивує, вражає та змушує поглянути на знайомі сторінки історії зовсім інакше.
За словами головного редактора “National Geographic Poland” та засновника “New Jagiellonian Post” Лукаша Залуського, Ягеллонів часто ототожнюють із золотим століттям польської державності – періодом політичної могутності, територіального зростання та культурного розквіту. Їхнє правління, що тривало понад півтора століття, залишило по собі складну спадщину, історія цієї династії знала як блискучі перемоги, так і суперечливі поразки. Впродовж цього часу вплив Ягеллонів поширювався далеко за межами Польщі та Литви, їхні корони сяяли також у Празі та Буді.
У дзеркалі минулого
Історія цієї династії почалася у 1386 році, коли литовський князь Владислав Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою й став королем Польщі. Відтоді Ягеллони впевнено вкорінювалися в європейських династіях, зміцнюючи владу, реформуючи внутрішню політику та залишаючи слід у культурі центрально-східної Європи. У часи Ягеллонів на політичній мапі з’явилася нова сила, одним із найважливіших стрижнів якої стала персональна унія між Польщею та Литвою – політичне партнерство, що перетворило дві окремі держави на єдину, одну з найбільших і найвпливовіших у Європі. Спільна зовнішня, військова та економічна політика дозволяла протистояти агресивним сусідам – Тевтонському ордену, який ще не втратив своїх амбіцій, дедалі могутнішій Москві та експансивній Османській імперії.
Зі смертю Сигізмунда II Августа у 1572 році завершилася епоха Ягеллонів, проте їхній спадок не зник разом з останнім королем. Пам’ять про їхні звершення, здобутки та помилки продовжує формувати історичну свідомість не лише Польщі, а й усього регіону, де колись існувало багатонаціональне королівство, зшите мудрістю, амбіцією та державницьким талантом цієї династії. Автори проєкту відтворили 11 облич, більшість із яких суттєво відрізняються від звичних портретів, на які звикли спиратися історики.
Перший з Ягеллонів Владислав II Ягелло – король, що поєднав корони
Коли у 1386 році литовський князь Ягайло прийняв хрещення, ім’я Владислав і руку польської королеви Ядвіги, історія центральної Європи змінилася. Саме цей політичний і династичний шлюб заклав генеалогічне дерево Ягеллонів та існування однієї з найвпливовіших європейських династій. Владислав II Ягайло (Władysław II Jagiełło) – перший з цього роду на польському троні, він не лише заклав основи нової монархії, а й започаткував персональну унію між Польщею та Литвою – союз, який сформував майбутнє Речі Посполитої.
Ядвіга – королева, що збудувала міст між народами
Та шлях Владислава II Ягайла на трон не був би можливим без королеви Ядвіги (Jadwiga) – молодої, глибоко освіченої правительки, чий вплив сягав далеко за межі дипломатичних рішень. Її шлюб з Ягайлом був не лише політичним компромісом, а й цивілізаційним вибором. Ядвіга залишилася в історії не тільки як королева, а й як меценатка науки, духовності та мистецтва. Саме з її ініціативи відродилася Краківська академія, яка згодом стала Ягеллонським університетом – одним із найстаріших осередків європейської освіти.
Анна Ягеллонка – корона у тіні, вплив у світлі
Серед низки могутніх володарів, що формували історію Речі Посполитої, постать Анни Ягеллонки (Anna Jagiellonka) часто опиняється у напівтіні династичних хронік. Та попри це, її місце – у самому центрі політичної сцени XVI століття, ця жінка була з останніх Ягеллонів, і разом з нею завершилась ціла епоха – великих шлюбів, дипломатичних альянсів і династичних амбіцій, які сягали далеко за межі польських земель. Вона не поступалася ініціативою, зберігаючи за собою політичні рішення, укладала угоди, саме завдяки дипломатичній далекоглядності Анни було укладено союз із Великим князівством Литовським
Обличчя минулого: як ожили Ягеллони
Попри розмах і дипломатичні досягнення, політика цієї династії нерідко була непослідовною, часом хаотичною – як віддзеркалення суперечливого духу епохи. Та саме ця складність, багатовекторність і людська недосконалість правителів зробила їх цікавими для сучасного глядача. Завдяки поєднанню історичних досліджень і новітніх технологій, вдалося створити найточніші реконструкції облич Ягеллонів. Це спроба не лише побачити, якими вони були, а й зрозуміти, ким вони стали для історії – не як ідеалізовані постаті з підручників, а живі люди свого часу.
Вони повернулися – не з легенд і літописів, а з наукових реконструкцій, підтриманих новітніми технологіями. Кожен із відтворених портретів правителів династії Ягеллонів – не фантазія художника, а плід кропіткої роботи істориків, аналітиків, графіків і фахівців зі штучного інтелекту. Відтворення зовнішності відбулося на перетині науки та мистецтва, коли інформація та уява створили нову форму історичної правди. При відновленні зовнішності кожного монарха учасники проєкту спиралися на ретельний аналіз архівних описів, художні джерела, артефакти та історичні контексти. За точністю реконструкцій слідкувала докторка Божена Чвойдрак – відома дослідниця Ягеллонської епохи та професорка Сілезького університету, яка забезпечила наукову вивіреність кожного візуального рішення.
До візуальної частини проєкту долучилися фахівці з різних сфер. Графік і карикатурист Марцін Бондарович надав історичним обличчям глибину й виразність, не втрачаючи при цьому вірогідності. Технічний директор AI REV Матеуш Дорошко відповідав за впровадження передових технологій, які перетворили історичні дані на реалістичні зображення. А художній керівник “National Geographic Polska” Івона Ель Танбулі-Яблонська забезпечила цілісну естетичну візію – ту, яка змушує глядача не просто дивитись, а вдивлятися у зображення.
Візуальний код Ягеллонів
Проєкт “Відкрийте справжні обличчя Ягеллонів” представили у березні 2025 року на пресконференції у варшавському “Art Box Experience”. Подія збіглася з прем’єрою квітневого номера “National Geographic Polska” й стала водночас презентацією, дискусійним майданчиком і символічним актом повернення пам’яті. Захід модерував головний редактор видання, ініціатор і рушійна сила цієї культурної ініціативи Лукаш Залуський. Побачити всі реконструйовані портрети можна в інтернеті, крім згаданих правителів, автори проєкту відтворили обличчя королів та королев Яна Ольбрахта, Бони Сфорци, Сигізмунда II Августа, Владислава Варненчика, Александра Ягеллончика, Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I Старого
Сучасні режисери неодноразово фільмували серіали про різних представників династії Ягеллонів, орієнтуючись при виборі акторів на портрети далеких епох. Але унікальний мультимедійний проєкт відкрив нові величезні можливості для творців кіно. А ще – поєднав історію, технології та емоції й вивів постаті цих правителів зі сторінок хронік у XXI століття. Це не просто реконструкція, а спроба повернути голоси тим, хто чимало часу залишався у полоні умовних зображень, і тим самим переосмислити роль династії, яка формувала обличчя Центральної Європи – у буквальному та символічному сенсі.